Герой Радянського Союзу

ГЕРО́Й РАДЯ́НСЬКОГО СОЮ́ЗУ  — почесне звання. Найвищий ступінь відзнаки в СРСР. Присвоювалося за особисті або колективні заслуги перед рад. державою, пов’язані зі звершенням героїч. вчинку. Встановлене постановою ЦВК СРСР від 16 квітня 1934. Відповідно до заг. положення про ордени, медалі та почесні звання в СРСР, Герою Рад. Союзу вручалися: орден Леніна, медаль «Золота Зірка» і грамота Президії ВР СРСР. Вперше присвоєне 20 квітня 1934 рад. поляр. льотчикам М. Водоп’янову, І. Дороніну, М. Каманіну, С. Леваневському, А. Ляпідевському, В. Молокову і М. Слєпньову за врятування екіпажу пароплава «Челюскін». При врученні ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» вдруге на батьківщині нагородженого або, за рішенням Президії ВР СРСР, в ін. місці, споруджувалося бронзове погруддя двічі Героя. Чотири рази це звання було присвоєне Л. Брежнєву і Г. Жукову, тричі — С. Будьонному, І. Кожедубу, О. Покришкіну. Загалом за час існування СРСР Героями Рад. Союзу стали понад 2 тис. осіб — вихідців з України, серед них 31 удостоєний цього звання двічі, один — тричі (І. Кожедуб), один — чотири рази (Л. Брежнєв).

Герої Рад. Союзу користуються пільгами, встановленими чинним законодавством України, серед них — надбавка до пенсії у розмірі 200 % від мін. пенсії за віком; звільнення від сплати всіх видів податків, квартплати і оплати комунал. послуг; право на першочергове і безплатне мед. обслуговування; безкоштов. ремонт житла і проїзд у міському транспорті. Правами і пільгами, передбаченими для Героїв Рад. Союзу, користуються також повні кавалери ордена «Слави» та Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання під час 2-ї світової війни.

Завантажити статтю