Герсеванов Микола Михайлович
ГЕРСЕВА́НОВ Микола Михайлович (16(28). 02. 1879, м. Тифліс, нині Тбілісі — 20. 01. 1950, Москва) — фахівець у галузі механіки ґрунтів. Син М. Герсеванова. Доктор технічних наук (1935), професор (1923), член-кореспондент АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки СРСР (1936). Сталінcька премія (1948). Закін. С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення (1901), де й викладав 1903–17, водночас у С.-Петербур. політех. інституті. 1917–23 — у Таврій. університеті: від 1919 — приват-доцент 1923–31 — завідувач кафедри порт. споруд Моск. інституту інж. шляхів сполучення; 1931–50 — директор Всесоюз. інституту основ споруд, за сумісн. — нач. каф. гідротех. споруд Військ.-транспорт. академії (Москва). Розробив спосіб розрахунку конструкцій на палях з великою вільною довжиною (1914); вивів формулу опору палі за «відмови» при забиванні (1917). Г. є одним із основоположників номографіч. обчислення, засн. рад. школи механіки ґрунтів. Його діяльність пов’яз. із найбільшими довоєн. будівництвами і повоєн. відбудовами — «Запоріжсталлю», «Азовсталлю», «Нікопольбудом», Новокраматор. маш.-буд. заводом та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория и построение инженерных номограмм. 1926; Основы динамики грунтовой массы. 1931; Определение сопротивления свай. 1932; Опыт развития динамики грунтовой массы. 1940; Собрание сочинений. Т. 1–2. 1948; Теоретические основы механики грунтов и их практические применения. 1949 (співавтор); Итерационное исчисление и его приложения. 1950 (усі — Москва).
Завантажити статтю
Людина 
