Герцаївський район

ГЕРЦА́ЇВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-східній частині Чернівецької області, на правому березі р. Прут (притока Дунаю). На Пд. Сх. р-ну проходить держ. кордон з Румунією, протяжність якого 25 км. Утвор. 1940, ліквідовано 1962 (його тер. увійшла до складу Глибоц. р-ну), відновлено 1991. Площа 0,32 тис. км². Насел. 32 247 осіб (2001, складає 109,3 % до 1989): румунів — 93 %, українців — 3,4 %, росіян — 1,6 %, ін. національностей — 2 %. У складі р-ну — м. Герца та 23 сільс. насел. пункти. Тер. р-ну належить до зони Укр. Карпат і Закарпаття і охоплює область Передкарпаття. Поверхня представлена хвилясто-грядовим рельєфом з нахилом до р. Прут, широкими долинами та балками. Тер. р-ну протікають 3 річки, найбільша з них Прут. Корисні копалини: глина, суглинки, пісок, гравій, 2 джерела мінерал. вод, придат. для лікування шлунк. захворювань, типу «Тальської» та «Єсентуки-17». Заг. пл. орних земель 17,4 тис. га, лісів — 4512 га. Пл. водного дзеркала штуч. водоймищ 22 га. Осн. пром. підприємства розташ. у райцентрі, с. Маморниця. У Г. р. вирощують зерн. культури, цукр. буряки, картоплю, овочі, займаються відгодівлею великої рогатої худоби м’ясо-молоч. напряму. На тер. р-ну функціонують 4 с.-г. ТОВи, селян. спілка, с.-г. приватно-вироб. кооператив, дослідне госп-во, с.-г. кооператив. У р-ні — 32 заг.-осв. школи; центр. рай. лікарня, 1 дільнична лікарня, 3 амбулаторії, 14 фельдшер.-акушер. пунктів; 2 муз. школи, дит. художня школа, 22 б-ки, 23 Будинки культури і клуби; 2 ДЮСШ; 4 музеї; відділ. 3-х банків; 2 парки відпочинку. Виходить «Gazeta de Herţa». Серед турист. споруд — лижний парк (с. Горбова). Діє 43 реліг. громади, зокрема 28 — УПЦ КП. Від 1994 у с. Банчени діє Свято-Вознесенський чоловічий монастир УПЦ МП, який 2002 заснував у с. Молниця Будинок Великої сім’ї о. Михайла (настоятель монастиря), де нині виховується 130 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків. піклування. При герцаїв. рай. Будинку культури функціонує нар. аматор. оркестр нар. інструментів «Герцаївський край»; при Будинку нар. творчості та дозвілля с. Горбова — нар. аматор. оркестр нар. інструментів «Долина Пруту», який виступає разом з нар. аматор. хореогр. колективом «Алунелул» (лауреати обл., держ. та міжнародних фестивалів у Румунії, Молдові, Польщі і Росії), та єдиний в Україні румуномов. нар. аматор. колектив (діє від 1960). Пам’ятки архітектури: Воздвижен. церква (дерев’яна; 1561, с. Підвальне), церква Різдва і дзвіниця (1646, с. Байраки), Михайлів. церква (1663, с. Петрашівка), Дмитрів. церква (18 ст., с. Буківка), Благовіщен. церква і дзвіниця (1757, с. Круп’янське), Дмитрів. церква та дзвіниця (1757, с. Луковиця), Успен. церква (1794, с. Велика Буда), Архангел. церква (1796, с. Цурень), Успен. церква (18 ст., с. Могилівка), Дмитрів. церква (1811, с. Тернавка), Всесвят. церква (1818, с. Мала Буда), Дмитрів. церква (1831, с. Горбова). Пам’ятки археології: кургани епохи бронзи (с. Годинівка і Мала Буда), городище ранньозаліз. віку (с. Горбова), курган. могильник доби енеоліту, поселення культури праз. типу, городище трипіл., давньорус. культур, поселення Луки-Райковец. та давньорус. культур (усі — с. Остриця). Серед видат. уродженців Г. р. — д-р екон. н. В. Вітвіцький (с. Горбова), перекладач, драматург, письменник 19 ст. Г. Сіон (с. Маморниця), публіцист, журналіст С. Гочу (с. Молниця). Встановлено погруддя письменника В. Богрі (с. Тернавка), молдав. князя Штефана Великого (с. Остриця), пам’ятну плиту Г. Сіону (с. Радгоспівка), 3 пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни (м. Герца, с. Маморниця та Остриця).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю