Герчак Григорій Андрійович
ГЕРЧА́К Григорій Андрійович (10. 12. 1931, с. Солоне, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.) — учасник національно-визвольної боротьби, художник, музикант. 1946 створив підпіл. групу «опришків». Співпрацював з підпіллям ОУН: вів розвідку, їздив на Сх. по медикаменти, поширював заборонену літературу; неодноразово з боєм виривався з рук енкаведистів. Весною 1951 перейшов у збройне підпілля УПА, брав участь у боях. У грудні 1952 заарешт. на призначеній провокаторами зустрічі. Через 3 місяці побоїв і катувань у Терноп. тюрмі Військ. трибунал Прикарп. округу виніс смерт. вирок, який через 7 місяців був замінений 25-річ. ув’язненням. Відбував покарання у таборах побл. м. Воркута (Респ. Комі, РФ). Був учасником повстання 1955 на 4-й шахті. Від 1956 — у таборах Мордовії (РФ). 1977 звільнений. Жив у Києві, зазнав переслідувань за дружбу з правозахисниками. 1988 емігрував до Канади. Створив десятки екслібрисів відомим політв’язням (збереглося бл. 70), оволодів технікою лінорит (бл. 20 портретів), намалював десятки картин. Грає на низці муз. інструментів, зокрема на бандурі, дримбі, гітарі, відтворює гуцул. мелос. Мав виставки та концерти в Торонто (1996) та Києві (2003).
Рекомендована література
- Дубас М. Метелики Григорія Герчака // Воля і Батьківщина. 1996. № 4;
- Гасюк Я. Гриць Герчак і ГУЛАГ // Там само;
- Плачинда С. Все життя боровся за Україну // Столиця. 2003, 11 лип.;
- 18 лип.
Завантажити статтю
Людина 
