Гетерогенез

ГЕТЕРОГЕНЕ́З (від гетеро... і ...генез) 1. Зміна способів роз­множе­н­ня у організмів протягом двох або кількох поколінь. 2. Раптова поява особин, які різко від­різняються за низкою ознак від батьківських форм. Від­кри­т­тя явища Г. стало основою для виникне­н­ня однойм. гіпотези про походже­н­ня видів (нім. гістолог Р. Кел­лікер, 1864) та мутацій. теорії, яка стверджує, що серед 2-х категорій мінливості (без­перерв. та дис­крет., або пере­ривчастої) лише дис­кретна мінливість пере­дається по спадк. лінії. Осн. положе­н­ня мутацій. теорії (роз­роблена 1901–03 гол­ланд. ботаніком Г. Де Фрізом): мутація виникає раптово; мутантні форми цілком стійкі; мутації — зміни якісні і, на від­міну від не­спадк. змін (флуктуацій), не утворюють без­перерв. рядів; мутації виникають у різних напрямках і можуть бути як корисними, так і шкідливими; виявле­н­ня мутацій залежить від числа про­аналізов. особин; одні й ті самі мутації можуть по­вторюватися. Значним недоліком мутацій. теорії Де Фріза було твердже­н­ня, що внаслідок мутації без участі природ. добору можуть виникати нові види. На­справді мутаційна мінливість поряд з комбінативною створює матеріал для природ. добору, який формує види у процесі еволюції. Реальність мутацій. мінливості пізніше була доведена числен. дослідниками, і осн. положе­н­ня мутацій. теорії отримали роз­виток та екс­перим. під­твердже­н­ня. Аналог. систему уявлень про роль дис­крет. спадк. змін в еволюції, т. зв. теорію Г., роз­робив рос. вчений С. Коржинський (1899).

Завантажити статтю