Гетьман Вадим Петрович

ГЕ́ТЬМАН Вадим Петрович (12. 07. (за ін. даними — 18. 01.) 1935, с. Снiтин Лубен. р-ну Полтав. обл. — 22. 04. 1998, Київ) — політичний і державний діяч, фінансист, економіст. Народний депутат України (1990–94, 1994–98). Кандидат економічних наук (1997). Почесна від­знака Президента України (1995). Герой України (2005, посмертно). Закiн. Київ. фiнанс.-екон. ін­ститут (1956). У 1956–75 працював у банків. і фінанс. структурах Запоріз. обл. (від 1970 — завідувач від­ділу цін, голова планової комісії облвиконкому), 1975–87 — 1-й за­ступник голови Держ. комітету цін РМ УРСР, 1987– 92 — голова правлі­н­ня Укр. респ. банку Агро­промбанку СРСР (від 1990 — Респ. акц. комерц. агро­промисловий банк «Україна»). Від березня до грудня 1992 — Голова Правлі­н­ня НБУ. Г. — один із авторів концепції створе­н­ня вітчизн. платіж. системи на основі електрон. платежів та валютно-фінанс. ринку України. Під час його головува­н­ня в НБУ було роз­почато формува­н­ня стабілізацій. фонду нац. грош. одиниці України, створ. єдиний роз­рахунково-касовий центр НБУ, здійснено пере­хід на роз­рахунки з державами СНД через кор­рахунки, від­криті НБУ. З іменем Г. повʼязані виготовле­н­ня і створе­н­ня влас. сучас. виробництва нац. грош. одиниці — гривні, на перших паперових знаках якої стоїть його особистий під­пис, вступ України до МВФ, Світ. банку, ЄБРР, створе­н­ня Укр. між­банків. валют. біржі. Не поділяючи офіц. точки зору щодо умов виходу з «рубльової зони», подав у від­ставку з посади Голови Правлі­н­ня НБУ. У ВР України 1-го склика­н­ня — голова під­комісії з фінанс.-бюджет. питань, 2-го склика­н­ня — за­ступник голови Комітету з питань фінансів і банків. діяльності, спів­голова депутат. групи «Незалежні». Г. також очолював бірж. комітет Укр. між­банків. валют. біржі (1996), був членом Ко­ординац. ради з питань екон. реформи в Україні та Між­ві­дом. консультатив. ради з питань діяльності банків. Брав без­посередню участь у творен­ні ключ. документів укр. державності — Декларації про держ. суверенітет України, Акта проголоше­н­ня незалежності України, Кон­ституції України; автор і спів­автор Законів України «Про економічну само­стійність Української РСР» (1990), «Про ціни і ціно­утворе­н­ня» (1990), «Про банки і банківську діяльність» (1991), очолював робочу групу з роз­робки проекту Закону України «Про Національний банк України» (1999, із змінами і доповне­н­нями 2000). Загинув від рук на­йманого вбивці. На вшанува­н­ня памʼяті ви­знач. держ. діяча йому встановлено мемор. дошки на фасаді будинку № 13 по вул. Суворова в Києві, де проживав Г., і на фасаді будинку Укр. між­банків. валют. біржі. На честь Г. також на­звано одну з вулиць у Соломʼян. р-ні Києва, його імʼя присвоєно Київ. екон. університету.

Завантажити статтю