Гетьман Олександр Іванович

ГЕ́ТЬМАН Олександр Іванович (псевд.: О. Яворенко, О. Галюк, О. Білоконь, О. Халпакли, О. Галін, О. Істомін, О. Руденко, Г. Олексієнко; 23. 09. 1937, с. Лапинка, нині у межах м. Нікополь Дні­проп. обл. — 26. 05. 1995, Київ, похов. у с. Малий Чернятин Калинів., нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл.) — журналіст, сценарист, громадський діяч. Чоловік О. Геть­ман. Член НСЖУ (1994). Закін. Київський університет (1966). Від 1959 працював у ред. рай. газет на Він­нич­чині; 1966–70 — спів­роб. обл. г. «Комсомольське племʼя». За популяризацію укр. самвидаву та агітац. діяльність за­знав політ. ре­пресій. 1970 звільнений з роботи «за дії, несумісні зі зва­н­ням рад. журналіста» та «укр. бурж. націоналізм». У Києві працював на різних роботах, зокрема 1972–78 — позаштат. кор. г. «Новини кіноекрану», 1990–95 — за­ступник гол. ред. ж. «Наш дім». Друкувався від 1956: стат­ті, рецензії, нариси («Оста­н­ня ніч Сави Чалого», «Вогонь з Холодного Яру», «Брацлавські полонянки»; усі — г. «Комсомольське племʼя»); писав кіносценарії. Творчій манері Г.-сценариста, публіциста властиві: поетичність, дотепність, лаконічність у зображен­ні мас­штаб. подій, викори­ста­н­ня докум. джерел, етногр. та побут. деталей. На студії «Укртелефільм» за його сценаріями знято низку докум. фільмів, зокрема «Яблуко роз­брату» (1987, реж. А. Савченко), «Замовчаний генерал» (1991, реж. О. Мажуга). Член Всеукр. товариства політ. вʼязнів і ре­пресованих (1993). Вінн. організацією НСЖУ 1996 засн. премію ім. Г.

Завантажити статтю