Гирін Віталій Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ГИ́РІН Віталій Микола­йович (05. 09. 1936, м. Лубни, нині Полтав. обл. — 03. 03. 2002, Київ) — лікар-вірусолог. Чоловік О. Гиріної. Доктор медичних наук (1982), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський медичний ін­ститут (1960). У 1969–84 працював заст. нач., нач. Упр. навч. закладів МОЗ УРСР; 1969–78 за сумісництвом — доцент кафедри мікробіо­логії Київ. мед. ін­ституту; від 1984 — у Київ. мед. академії післядиплом. освіти: ректор, водночас від 1985 — завідувач кафедри вірусології. Заст. міністра МОЗ УРСР (1978–84). Працював над пита­н­нями боротьби з інфекц. захворюва­н­нями вірус. природи: ентеровірусами та захворюва­н­нями, що вони спричиняють, ротавірус. діарейними захворюва­н­нями, ВІЛ-інфекцією, вірус. гепатитами. Вирішив низку про­блем вірус. інфекц. патол. станів насел. України, повʼязаних з наслідками екол. кризи та аварії на ЧАЕС. Ви­вчав екол. пита­н­ня роз­по­всюдже­н­ня ентеровірусів, ентеробактерій у стічних водах та ін. обʼєктах довкі­л­ля. Об­ґрунтував закономірності очистки стічних вод від патоген. вірусів та бактерій на барʼєр. спорудах великого міста.

Пр.: Экология энтеровирусов. К., 1988; Руководство к практическим занятиям по вирусологии (для врачей и студентов медин­ститутов). К., 1991; Син­дром приобретен­ного им­мунодефицита. К., 1991; Посібник з медичної вірусології. К., 1995; Синхронизация клеток в культуре макромолекулярными комплексами платины // МКЖ. 1996. Т. 58, № 5; Нова біо­технологія культивува­н­ня вірусів у синхронізованих клітин­них системах // УМЧ. 1997. № 1; На­вчальний посібник з лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу. К., 1999 (усі — спів­авт.).

Літ.: По­стать виняткова, не­звичайна. Штрихи до порт­рета ректора Київської медичної академії післядипломної освіти В. М. Гиріна // Трибуна. 1996. № 7–8; КМАПО.

І. В. Дзюблик

Завантажити статтю