Гирін Віталій Миколайович
ГИ́РІН Віталій Миколайович (05. 09. 1936, м. Лубни, нині Полтав. обл. — 03. 03. 2002, Київ) — лікар-вірусолог. Чоловік О. Гиріної. Доктор медичних наук (1982), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський медичний інститут (1960). У 1969–84 працював заст. нач., нач. Упр. навч. закладів МОЗ УРСР; 1969–78 за сумісн. — доцент кафедри мікробіології Київ. мед. інституту; від 1984 — у Київ. мед. академії післядиплом. освіти: ректор, водночас від 1985 — завідувач кафедри вірусології. Заст. міністра МОЗ УРСР (1978–84). Працював над питаннями боротьби з інфекц. захворюваннями вірус. природи: ентеровірусами та захворюваннями, що вони спричиняють, ротавірус. діарейними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією, вірус. гепатитами. Вирішив низку проблем вірус. інфекц. патол. станів насел. України, пов’язаних з наслідками екол. кризи та аварії на ЧАЕС. Вивчав екол. питання розповсюдження ентеровірусів, ентеробактерій у стічних водах та ін. об’єктах довкілля. Обґрунтував закономірності очистки стічних вод від патоген. вірусів та бактерій на бар’єр. спорудах великого міста.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Экология энтеровирусов. К., 1988; Руководство к практическим занятиям по вирусологии (для врачей и студентов мединститутов). К., 1991; Синдром приобретенного иммунодефицита. К., 1991; Посібник з медичної вірусології. К., 1995; Синхронизация клеток в культуре макромолекулярными комплексами платины // МКЖ. 1996. Т. 58, № 5; Нова біотехнологія культивування вірусів у синхронізованих клітинних системах // УМЧ. 1997. № 1; Навчальний посібник з лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу. К., 1999 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Постать виняткова, незвичайна. Штрихи до портрета ректора Київської медичної академії післядипломної освіти В. М. Гиріна // Трибуна. 1996. № 7–8;
- КМАПО.
Завантажити статтю
Людина 
