Гідність
ГІ́ДНІСТЬ — етичне і психологічне поняття, що фіксує уявлення про цінність людини як особистості. Г. — також категорія соц. психології, яка враховує ставлення людини до самої себе (на ґрунті адекват. самооцінки) і ставлення до неї ін. людей. У психол. плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої себе. Вона відображає усвідомлення та переживання людиною власної цінності як особистості, насамперед, індивід. своєрідності і самототожності, вартісності світогляду, екзистенційної позиції. Поняття «Г.» тісно пов’язане з такими морал.-психол. категоріями, як совість, честь, відповідальність. Вивчення його на рівні соц. почуттів є об’єктом психології, а на рівні сусп. ідеології — етики.
Становлення Г. як особистіс. феномену відбувається в процесі розвитку самосвідомості особистості, який найінтенсивнішим є у підлітк. віці. Г. безпосередньо пов’язана з уявленнями особистості про себе, відображеним в її «Я-концепції», самооцінкою, світогляд. орієнтирами. Поведінк. виявом Г. є діяльність людини (професійна, соц. взаємодія тощо) відповідно до внутр. морал.-етич. критеріїв, цінніс. орієнтацій.