Гідромеліорація

ГІДРОМЕЛІОРА́ЦІЯ (від гідро… і меліорація) — система заходів, спрямованих на управління режимами ґрунтів для підвищення ресурсного потенціалу і ефективного їх використання. Осн. види Г.: зрошувал., осушувал., осушувал.-зволожувал., обводнювал. та стокорегулювал. Ці види мають зонал. характер і змінюються залежно від потреб сусп. виробництва. Серед осн. тех. засобів і способів Г. — гідротех., агротех. та фітокультурні. За вироб. ознаками та призначенням Г. поділяють на с.-г., лісогосп., рибогосп., мислив.-пром., сан.-гіг., рекреац. тощо. Значного поширення набула с.-г. Г., що відбувається шляхом створення та експлуатації зрошувал., осушувал. та осушувал.-зволожувал. систем. Г. є необхід. умовою інтенсифікації с.-г. виробництва. Негатив. вплив Г. проявляється у зменшенні різноманіття рослин і тварин. Порушення технології Г. може призвести до заболочування, засолення, підтоплення, інтенсифікації зсувів тощо. В Україні Г. широко застосовується на Поліссі (осушення), у пд. обл. та в АР Крим (зрошення). 1979 зрошувалося 0,9 млн га земель, 1985 — майже 2,5, 1993 — понад 2,6 (з них у Криму — 390,8 тис. га, у Херсон. обл. — 469,9, Запоріз. — 264, Одес. — 246,1, Дніпроп. — 245,6, Донец. — 202,7). У заболочених та перезволожених р-нах України осушувал. меліорації проведено на 3280,7 тис. га, з них із закритим дренажем — 2274,6 тис. га. Найбільша питома вага осушених земель в обл. (у % від заг. пл. с.-г. угідь): Рівнен. (39,2), Львів. (38,8), Закарп. (38,4), Волин. (36,4) та Івано-Фр. (30,3). Г. в Україні має здійснюватися на основі науково обґрунтованого комплекс. використання водних, земел. та ін. природ. ресурсів у поєднанні з їх охороною і врахуванням інтересів усіх видів регіонал. природокористування.

Літ.: Мелиорация на Украине. К., 1985; Яцык А. В. Экологические основы рационального водопользования. К., 1997.

А. В. Яцик