Гідулянов Валентин Олегович

ГІДУЛЯ́НОВ Валентин Олегович (20. 04. 1938, Миколаїв — 28. 11. 2019, Одеса) — художник кіно. Член НСКінУ (1984). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Закін. Одес. кіноучилище (1959). Відтоді працював на Одес. кіностудії худож. фільмів. Оформив фільми: «Двобій» (1971, реж. С. Пучинян); «Розповіді про Кешку та його друзів» (1973–74, т/ф, 3 серії), «Мандрівка місіс Шелтон» (1974, т/ф), «Квіти для Олі» (1975), «Втеча з в’язниці» (1977; усі — реж. Р. Василевський); «Чарівне коло» (1976, т/ф, 2 серії, реж. В. Козачков), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, т/ф, 5 серій), «Пригоди Тома Соєра» (1981, т/ф, 3 серії), «У пошуках капітана Ґранта» (1985, т/ф, 7 серій), «Десять негренят» (1987), «Ворошиловський стрілець» (1999), «Благословіть жінку» (2003, 4 серії), «Не хлібом єдиним» (2005; усі — реж. С. Говорухін); «Вторгнення» (1980, реж. В. Новак), «Серед сірого каміння» (1983, реж. І. Сидоров); «Дежа вю» (1989), «Ескадрон» (1992; обидва — реж. Ю. Махульський); «День кохання» (1990), «Оголена в капелюсі» (1991), «Кумпарсіта», «Пристрасті за Анжелікою» (обидва — 1993; усі — реж. О. Полинников); «Заложниця» (1990, реж. С. Ашкеназі), «Поїзд до Brooklyn» (1995, реж. В. Федосов), «Принцеса на бобах» (1998, реж. В. Новак), «Втеча з ГУЛАГу» (2002, реж. Х. Мартінс, Німеччина), «Старлей, перемога і весна» (2004, реж. І. Рубінштейн, М. Рафіков, Росія).

Завантажити статтю