Волошина Лариса Костянтинівна

Визначення і загальна характеристика

ВОЛО́ШИНА Лариса Костянтинівна (12 (25). 04. 1906, с. Лютеньки, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл. — 05. 04. 1975, Харків) — поетеса, журналістка. Член СПУ (1969). Закін. Кременчуц. пед. технікум (1925), навч. у Бердян. учит. ін­ституті (1938–40) та Одес. пед. ін­ституті. Учителювала, від 1934 — журналістка. Після поверне­н­ня з евакуації працювала в ред. г. «Большевистское знамя» та «Чорноморська комуна» (1945–51). Друкувалася від 1927. Перша збірка нарисів і оповідань — «Світлі обрії» (О., 1950). Авторка поет. зб.: «Над Дні­пром» (Х., 1960), «Райдуга» (К., 1964), «Зорі вечірні» (Х., 1966), «Щедрість» (Х., 1968), «Ластівки від­летіли» (Х., 1972), «Синє озеро неба» (Х., 1975). Посмертно опубл. «Твори: Поезії, оповіда­н­ня» (К., 1986). У доробку В. — громадян., пейзажна, інтимна лірика, яка від­значається емоційністю, гармонійністю форми й змісту, зверне­н­ням до морал.-етич. про­блем су­спільства.

Літ.: Бокий І. Душевна щедрість // Прапор. 1969. № 12; Брюг­ген В. Живе слово // Там само. 1987. № 6.

Г. О. Добко

Завантажити статтю