ВО́ЛЬВАЧ Павло Іванович (09. 10. 1963, Запоріж­жя) — поет, прозаїк, публіцист. Літ. премії ім. В. Симоненка (1997) та В. Сосюри (1999). Член НСПУ (1997). Закін. Запоріз. університет (2003). Працював на виробництві, в торгівлі, на телебачен­ні; від 1999 — журналіст укр. служби «Радіо “Свобода”» в Києві. Друкується від 1990-х рр. Автор зб.: «Марґінес» (З., 1996), «Кров зухвала» (К., 1998), «Бруки і стерні» (К., 2000), «Пів­ден­ний Схід» (Л., 2002); роману «Кляса» (Т., 2004). Учасник поет. антології «Позадесятники» (Л., 2001). В. — поет-урбаніст, синтезує побут. екзистенціалізм і романтико-волюнтарист. традицію «укр. ренесансу». У поезіях остан­ніх років від­чутні неомодерніст. тенденції, а у прозі засвідчив прихильність до метафори жорсткого реалізму.