Вольвач Павло Іванович

ВО́ЛЬВАЧ Павло Іванович (09. 10. 1963, Запоріжжя) — поет, прозаїк, публіцист. Літ. премії ім. В. Симоненка (1997) та В. Сосюри (1999). Член НСПУ (1997). Закін. Запоріз. університет (2003). Працював на виробництві, в торгівлі, на телебаченні; від 1999 — журналіст укр. служби «Радіо “Свобода”» в Києві. Друкується від 1990-х рр. Автор зб.: «Марґінес» (З., 1996), «Кров зухвала» (К., 1998), «Бруки і стерні» (К., 2000), «Південний Схід» (Л., 2002); роману «Кляса» (Т., 2004). Учасник поет. антології «Позадесятники» (Л., 2001). В. — поет-урбаніст, синтезує побут. екзистенціалізм і романтико-волюнтарист. традицію «укр. ренесансу». У поезіях останніх років відчутні неомодерніст. тенденції, а у прозі засвідчив прихильність до метафори жорсткого реалізму.

Рекомендована література

1. Біла А. Територія самотнього льюїса // Кур’єр Кривбасу. 2001. № 145;
   Google Scholar Internet
2. Уляненко О. Есей для Павла // ДТ. 2003, 11 жовт.;
   Google Scholar Internet
3. Хоменко О. Довкола озера // Дукля. 2004. № 2;
   Google Scholar Internet
4. Брыных М. Так обламалась сталь // Столич. новости. 2005, 17 трав.;
   Google Scholar Internet
5. Слапчук В. За рікою в затінку братви // ДТ. 2005, 10 верес .
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю