ВО́ЛЬСЬКИЙ Петро Дмитрович (18. 05. 1925, м. Чимкент, нині Казах-стан) — живописець і режисер. Член НСХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Риз. АМ (1956; викл. Е. Скулме, Я. Тільберґ). Від 1970 — гол. художник Запоріз. муз.-драм. театру ім. М. Щорса (нині ім. В. Магара). Учасник обл., респ. і всесоюз. мистецьких ви­ставок від 1970. Персон. — у Запоріж­жі (1977). Осн. жанри — порт­рет і темат. картина. Оформив ви­стави: «Бразильський скарб» М. Машаду (1971), «А зорі тут тихі» Б. Васильєва, «Третя патетична» М. Погодіна (3-я всесоюзна і 1-а респ. премії; обидві — 1972); «Ураган» А. Софронова, «Дзвоніть та при­їздіть» А. Алєксіна, «Учень чарівника» В. Жулківської та С. Бугайського (усі — 1973); «Забути Герострата!» Г. Горіна, «Її народже­н­ня» А. Путінцева, «Без вини винні» О. Островського, «Для чого ти живеш?» І. Касумова та Г. Сеїдбейлі (усі — 1974); «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (Всесоюзна премія, 1975), «Повість про вірність» О. Коломійця (обидві — 1975), «Без­смертя» О. Довженка, «Гарантія» І. Рачади (обидві — 1976; усі — Запоріз. муз.-драм. театр ім. М. Щорса).