Вольф Фрідріх

ВОЛЬФ Фрідріх (Wolf Friedrich; псевд.: Хрістіан Бец, Ганс Рюеді, Др. Ізеґрімм; 23. 12. 1888, м. Нойвід, Німеччина — 05. 10. 1953, Леніц, побл. Берліна) — німецький драматург, письменник, публіцист, перекладач. Член АМ НДР. Нац. премії НДР (1949, 1950). Навч. у Худож. академії в Мюнхені, на мед. ф-тах в університетах Тюбінґена, Бонна і Берліна. Працював корабельним, а під час 1-ї світової війни — військ. лікарем, згодом продовжив лікар. практику в Німеччині. Був чл. Ради робітн. і солдат. депутатів у Дрездені (1918), від 1928 — чл. КП Німеччини. Співпрацював із Робітн. театр. спілкою та Нар. кіноспілкою. 1933 емігрував до Франції, згодом — до СРСР. 1938 при спробі потрапити до рев. Іспанії був заарешт. і ув’язн. у концтаборі Ла Верне (Франція). 1941 повернувся в Москву, де під час 2-ї світової війни розгорнув на радіо антифашист. пропаганду, був співзасн. комітету «Вільна Німеччина» (1943). У 1945 повернувся на батьківщину; 1950–51 — перший посол НДР у Польщі; від 1951 — вільний письменник. Поряд із Б. Брехтом В. вважають видатним представником соціаліст. драматургії. Перші драми, що розвивають проблеми становлення особистості, витримані в дусі експресіонізму: «Das bist du» («Це — ти», 1919), «Die schwarze Sonne» («Чорне сонце», 1921), «Mohammed» («Магомет», 1922), «Tamar» («Тамара», 1922), «Elemente» («Стихії», 1922), «Der Mann im Dunkel» («Людина в темряві», 1925). У нар. драмі «Der arme Konrad» («Бідний Конрад», 1924), а згодом — в істор. драмі «Thomas Müntzer, der Mann mit der Regenbogenfahne» («Томас Мюнцер», 1953) відображено події Великої селян. війни 16 ст. в Німеччині. П’єса «Ciankali» («Ціанистий калій», 1929; екранізована 1930) стала вагомим аргументом у боротьбі проти дискримінаційного параграфа 218, що забороняв аборти. Рев. драма «Matrosen aus Kattaro» («Матроси із Каттаро», 1930) присвяч. подіям на австро-угор. крейсері «Св. Ґеорґ». Найбільший успіх принесла В. антифашист. драма «Professor Mamlock» («Професор Мамлок», 1934; екранізована 1938, реж. Г. Раппапорт) про переслідування євреїв у нацист. Німеччині. Крім того, у доробку В. драми «Floridsdorf» («Флорідсдорф», 1936) — про повстання віден. робітників, «Beaumarchais, oder die Geburt des Figaro» («Бомарше, або Народження Фіґаро», 1946) — про людину «на зламі двох епох»; «серйозна комедія» «Der Bürgenmeister Anna» («Бургомістр Анна», 1950; екранізована 1949); сценарій фільму «Der Rat der Gӧtter» («Рада богів», 1950) — про корисливі мотиви владної політики зх. держав; романи «Kreatur» («Створіння», 1925), «Der Russenpelz» («Російський кожушок», 1932), «Zwei an der Grenze» («Двоє на кордоні», 1938), «Heimkehr der Sӧhne» («Повернення синів», 1944), «Menetekel, oder Die fliegenden Untertassen» («Менетекел, або Літаючі блюдця», 1952); оповідання, вірші, байки, твори для дітей, публіцистика, праці з теорії театру. В. пропагував російську (нарис «Максим Горький», переробка «Оптимістичної трагедії» В. Вишневського) та українську (автор передмови до нім. перекладу «Патетичної сонати» М. Куліша) драматургію. Укр. мовою твори В. перекладали М. Качанюк, О. Крайнік, П. Дятлів, О. Бандура, М. Зісман, В. Шелест та ін.

Рекомендована література

1. Наговицын В. Фридрих Вольф. Биобиблиогр. указ. Москва, 1956;
   Google Scholar Internet
2. Мудесіті М. Проза німецького письменника-антифашиста Фрідріха Вольфа. О., 1959;
   Google Scholar Internet
3. Шелингер Н. Фридрих Вольф. 1966;
   Google Scholar Internet
4. Девекин В. Фридрих Вольф // История лит-ры ГДР. 1982;
   Google Scholar Internet
5. Мюллер-Вальдек Г. Фридрих Вольф // Писатели Германской Демократической Республики. 1984 (усі — Москва).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю