ВОЛЬФКО́ВИЧ Семен Ісакович (11(23). 10. 1896, м. Ананьїв Херсон. губ., нині Одес. обл. — 12. 11. 1980, Москва) — хімік-неорганік. Академік АН СРСР (1946). Державна премія СРСР (1941), золоті медалі ім. Д. Менделєєва (1967) та ім. М. Ломоносова (1976) АН СРСР. Закін. Моск. ін­ститут нар. господарства (1920), працював у ньому 1921– 29 (від 1929 — проф.). Водночас від 1921 — в НДІ добрив та інсектофунгіцидів (1935–61 — наук. кер.). 1929–32 — проф. Моск. вищого тех. училища, 1932–41 — Військ. академії хім. захисту. Від 1946 — в Моск. університеті: проф., завідувач кафедри хім. технології. Голова Всесоюз. хім. товариства ім. Д. Менделєєва (1963–80). Наукові праці присвяч. технології виробництва мінерал. добрив. Роз­робив нові технології отрима­н­ня концентров. і комплекс. добрив; пром. схему виробництва калійних солей із сильвініту; методи одержа­н­ня різних сполук фосфору, фтору, рідкісноземел. елементів. Дослідив процеси електротерміч. сублімації фосфору з вітчизн. сировини, пере­робки мірабіліту на соду і сульфат амонію; каталітичні та ін. властивості алюмо-, боро-, залізофосфатів. Уперше в СРСР провів дослідж. з утилізації фтористих газів, що утворюються при роз­кладі фосфоритів сірчаною кислотою, і за­пропонував метод отрима­н­ня фториду натрію (1928–42).