ВОРОБ­ЙО́В Володимир Петрович (14 (26). 07 (за ін. даними — 15(27). 06). 1876, Одеса — 31. 10. 1937, Харків) — лікар-анатом. Доктор медичних наук (1908), професор (1916), академік ВУАН (1934). Ленін. премія (1927). Закін. мед факультет Харків. університету (1903), де від­тоді й працював (згодом мед. ін­ститут): 1917–37 (з пере­рвою) — завідувач кафедри нормал. анатомії; одночасно один із засн. і наук. кер. Укр. ін­ституту екс­перим. медицини (Харків). Викладав анатомію у навч. закладах Харкова (1904–13); у 1920–21 — засн. і завідувач кафедри анатомії у Мед. академії (Софія). Основоположник укр. наук. школи анатомів. Від­крив закони структур. організації нерв. системи; роз­винув уче­н­ня про цілісність організму; дослідив вплив функцій організму і праці на морфогенез; роз­робив макромікро­скопіч. метод дослідж. тканин тіла людини; склав карту вегетатив. нерв. вузлів і сплетінь внутр. органів; роз­робив метод вшитих електродів для ви­вче­н­ня периферич. нерв. системи в умовах хроніч. дослідж. Автор методу бальзамува­н­ня; засн. функціонал. анатомії та стереоморфології. Автор «Атласа анатомии человека: В 5 т.» (Москва; Ленин­град, 1938– 42; 1946–48). Організував при каф. анатомії Харків. мед. ін­ституту єдиний у світі Музей становле­н­ня людини. Президія АМН СРСР заснувала премію його імені.