Воровський Вацлав Вацлавович

Визначення і загальна характеристика

ВОРО́ВСЬКИЙ Вацлав Вацлавович (псевд.: П. Орловський, Шварц, Жозефіна, Фавн; 15(27). 10. 1871, Москва — 10. 05. 1923, Лозан­на, Швейцарія; похов. у Москві на Красній площі) — радянський партійний діяч, публіцист, літературний критик, дипломат. Навч. у Моск. вищому тех. училищі (1891–97). У 1897 за рев. діяльність арешт. і після 2-х р. пере­бува­н­ня в тюрмі висланий до Вʼятської губ. Емігрував 1902 за кордон, де зблизився з В. Леніним, спів­працював у г. «Искра», редагував ін. більшов. ви­да­н­ня. 1907–12 жив у Одесі, друкував у місц. газетах стат­ті, фейлетони, памфлети, ві­ді­грав вагому роль у створен­ні більшов. організацій у Пд. Україні. Від 1915 жив за кордоном. Після Лютн. революції 1917 очолював Закордон­не бюро ЦК РСДРП(б) у Стокгольмі; від листопада 1917 — посол у скандинав. країнах; 1919–20 — керівник Держ­видаву РРФСР; від 1921 — політ. пред­ставник у Італії. Був ген. секр. рад. делегацій на Ґенуез. (1922) та Лозанн. (1922–23) між­нар. конференціях. Убитий білогвардійцем М. Конраді. Тематика публіцистики В. різноманітна: пита­н­ня парт. стратегії і тактики, викри­т­тя політики царизму й антинародності бурж. інтелігенції. Як літ. критик об­стоював реалізм у літературі (стат­ті про А. Чехова, О. Ку­пріна, І. Буніна), ставлячи на перше місце творчість М. Горького; ви­ступав проти декадентства й літ. модернізму часів реакції («Про буржуазність модерністів», «У ніч після битви», обидві — 1908). Цінував і пропагував укр. демократ. культуру. В ст. «Памʼяті Т. Г. Шевченка» (одес. г. «Наше слово», 1910, 26 лютого) з великою повагою писав про творчість і громадян. по­двиг укр. поета.

Тв.: Сочинения. Т. 1–3. Москва, 1931–33; Літературно-критичні стат­ті. К., 1957; Фельетоны. Москва, 1960; Литературная критика. Москва, 1971; Эстетика. Литература. Искус­ство. Москва, 1975; Статьи о рус­ской литературе. Москва, 1986.

Літ.: Семеновский О. В. Воровский в Одес­се. О., 1962; Морозова Э. Ф. В. В. Воровский. Семинарий. Х., 1964; Пияшев М. Ф. В. В. Воровський і держава: (До 100-річчя від дня народж.) // УІЖ. 1971. № 10; Слободянюк Р. Д. Воровський-публіцист. К., 1975; Крамов И. Н. В. В. Воровский // Лит. порт­реты. Москва, 1976; Черноуцан И. С. Эстетика и литературная критика Воровского. Москва, 1981; Кукуленко П. Перший дипломат республіки // ЛіС. 1987. № 8; Драгунов Г. П. Новые факты о гибели В. В. Воровского // Междунар. жизнь. 1989. № 4.

Є. Ф. Морозова

Завантажити статтю