Краснуха

КРАСНУ́ХА — гостра вірусна хвороба людини з групи інфекцій дихальних шляхів, що су­проводжується помірною інтоксикацією, точко­вим або плямистим висипом і запале­н­ням лімфовузлів. Збудник містить РНК і належить до рубівірусів з родини тогавірусів. Його від­крили 1962 незалежно одна від одної дві групи дослідників на чолі з амер. ученими Т.-Г. Вел­лером і П.-Д. Парк­маном. К. належить до найпоширеніших дит. інфекцій у світі. Ві­домі значні епідемії. Джерело збудника — хвора людина, заразна протягом 7-ми діб до появи висипу й у на­ступні 3 тижні. Інфекція поширюється крапел. шляхом, при захворюван­ні вагітних — транс­плацентарно до плода. За певних об­ставин вірус може пере­даватися опосередковано через побут. речі, за­­­бруднені виділе­н­нями із носоглотки. Сприйнятливість висока. Хворіють пере­важно діти віком від 1-го до 7-ми р. Після пере­несеного захворюва­н­ня формується стійкий імунітет. Інкубац. період триває 11–24 доби. Найчастіше за 1–2 дні до появи висипу спо­стерігаються нежить, кашель, гіперемія ко­­нʼюнктив, головний біль. Згодом зʼявляються нерясні висипи у ви­гляді рожево-червоних дрібних або великих плям на облич­чі, шиї та ін. ділянках тіла, збільшуються лімфовузли (пере­важно потиличні та задньошийні). Т-ра тіла може під­вищуватися до 38 °С, але заг. стан задовільний. Висип тримається 2–3 дні, потім зникає. Дорослі пере­носять К. тяжче, ніж діти. У хворих вагітних у перші 3 місяці часто уражається плід (вроджена К.), що може спричинити викидні й тяжкі вади роз­витку дитини. Діа­гноз К. під­тверджують шляхом виявле­н­ня вірусу у змивах із носоглотки, крові, сечі або антитіл до вірусу в IgM крові за допомогою серол. реакцій чи імунофермент. методу. У тому ж матеріалі можна ідентифікувати сам збудник у полімераз. ланцюг. реакції або антиген вірусу методом флюорес­цент. антитіл. Лікува­н­ня симптоматичне, ефективні противірусні препарати від­сутні. Хворих ізолюють до 5-го дня з моменту появи висипів. Для профілактики використовують живу ослаблену вакцину.

Завантажити статтю