ВОРОНО́ВИЧ Тамара Михайлівна (16(29). 03. 1909, с. Пiщанка, нині смт Вiнн. обл. — 04. 02. 1979, Київ) — лiтературо­знавець, пере­кладачка. Канд. фiлол. н. (1954). Закiн. Київ. кооп. ін­ститут (1931), Київ. університет (1940). Викладала зарубiжну лiт-ру в Київ. ін­ститутi iноз. мов, Луцькому та Житомир. пед. ін­ститутах. Пере­клала низку творiв франц. письмен­никiв: «Обвал» А. Стіля (1960), «Божі стеблинки» У. Сембена (1963), «Гонкурівську премію присуджено вбивці» П. Ґамар­ра (1966), «Плавучий острiв» (1964) i «Дiти капiтана Гранта» Ж. Верна (1967), «Шуани» О. де Бальзака (1976), подорожні нотатки «Під сонцем» (1970) і «Мандрівне життя» (1971), новелу «Натурниця» (1971) Ґі де Мопас­сана, новелу «Сім дружин Синьої Бороди» А. Франса (1977; усі — Київ).