Вороньківський Іван

ВОРОНЬКІ́ВСЬКИЙ Іван (справж. — Коновал Іван Омелянович; крипт. — І. В.; 1875, містечко Вороньків Полтав. губ., нині село Бориспіл. р-ну Київ. обл. — 05. 10. 1925, там само) — поет. У 90-х рр. 19 ст. склав екстерном іспити на звання вчителя. Учителював. Через неблагонадійність ув’язнений, після чого йому заборонили працювати у школі. Від 1901 працював держ. службовцем, зокрема від 1903 — в Черніг. губ. зем. управі (відділ меліорації). Згодом — коректор і секр. «Земского сборника Черниговской губернии», де друкував свої статті («К вопросу о сохранении памятников народного творчества», 1902 та ін.). Брав участь у діяльності Черніг. губ. вченої архів. комісії. Друкувався в одес. альманахах «Багаття» (1905) і «Вінок Т. Шевченкові» (1912). Автор поет. зб. «Зіронька» й «Вірші» (обидві — Чг., 1904), п’єси «Без спомоги» (1905). У творчості В. помітний вплив фольклору і творів Т. Шевченка. Жив у Чернігові, де познайомився і підтримував дружні взаємини з М. Коцюбинським, Б. Грінченком та ін. На муз.-літ. вечорах у В. свої твори читали молоді поети, серед них — П. Тичина (вірш «О панно Інно...» присвяч. доньці письменника, 1915). Твори В. (переважно ліричні) — на соц.-побут. тематику, про істор. минуле і змагання за волю України. Після падіння УНР повернувся до Воронькова, займався хліборобством, брав участь у громад.-культ. житті села.

Рекомендована література

1. Замошник О. Д., Дасюк М. І. Літературна Чернігівщина. Чг., 1960;
   Google Scholar Internet
2. Неділько Г. Я. Іван Вороньківський // Наук. зап. Ніжин. пед. інституту. 1960. Т. 11, вип. 1;
   Google Scholar Internet
3. Дудко В. По сторінках «Земского сборника...» // Вітчизна. 1986. № 5.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю