ВОС­КОБІ́ЙНИК Михайло Григорович (21. 11. 1918, м. Миргород, нині Полтав. обл. — 15. 09. 2001, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — політичний діяч, публіцист. Брат О. Вос­кобійника. Дійсний член НТШ. Член УВАН. Закін. Харків. університет (1941). Під час 2-ї світової війни емігрував до Німеч­чини. У 1945–53 — ред. г. «Українські вісті» (м. Новий Ульм), водночас 1947–48 студіював політ. науки у Гайдельбер. університеті, був гол. ред. газети-бюлетеня «Ми ще повернемось!»; 1955–57 — автор і диктор пере­дач у ред. укр. від­ділу радіо «Свобода» у Мюнхені. 1957 пере­їхав до США. Здобув ступінь магістра у Сіракуз. університеті (1964), докторат з історії — у Пенсильван. університеті (1972). Викладав історію Сх. Європи та України у Сіракуз. (1958–64) та Кон­нектикут. (1966–87) університетах. Від 1987 — на пенсії. Голова Укр. нац. ради Держ. центру УНР в екзилі (1989–92). Один із спів­засновників, 1975–95 — голова УРДП. Автор кн. «Памʼяті Івана Багряного» (Детройт, 1993).