Вронський Вахтанг Іванович

Визначення і загальна характеристика

ВРО́НСЬКИЙ Вахтанг Іванович (справж. — Надірадзе; 28. 08(10. 09). 1905, Тифліс, нині Тбілісі — 27. 02. 1988, Київ) — артист балету, балет­мейстер, педагог. Народний артист СРСР (1962). Закін. балетну студію при Тбіліс. опері (1923; викл. М. Періні). Працював арт. балету, від 1932 — балет­мейстером у театрах Тбілісі, Ростова-на-Дону, Саратова, Ташкента, Баку. 1937–40 — балет­мейстер Азербайджан. театру опери та балету ім. М. Ахундова (Баку). У 1940–54 — гол. балет­мейстер Одес. театру опери та балету. Під час 2-ї світової війни керував балет. трупою обʼ­єд­наного колективу Одес. та Дні­проп. театрів опери та балету у м. Красноярськ (РФ). 1954–69 — гол. балет­мейстер Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка; 1952– 54 очолював Держ. ансамбль танцю УРСР; 1961–73 — худож. кер. Укр. балету на льоду (Київ), 1978–79 — Моск. балету на льоду; 1980–86 — засн. і худож. кер. Київ. театру класич. балету. По­ставив балети «Есмеральда» Ч. Пуньї (1940, Одеса; 1962, Київ), «Лілея» К. Данькевича (1945, Одеса; 1946, Київ), «Олеся» Ю. Русинова (1947, Одеса), «Лускунчик» П. Чайковського (1953, Одеса; 1956, Київ), «Ромео і Джульєта» С. Прокофʼєва (1954, Київ), «Шурале» Ф. Ярул­ліна, «Ро­стислава» Г. Жуковського (обидва — 1955, Київ), «Лісова пісня» М. Скорульського (1958, Київ; 1967, Риґа), «Бахчисарайський фонтан» Б. Асафʼєва, «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковського (обидва — 1961), «Спартак» А. Хачатуряна (1964), «Княгиня Волконська» Ю. Знатокова (1966), «Поема про Марину» Б. Яровинського (1968, усі — Київ) та одноактні ви­стави «Ніч перед Різдвом» А. Свєчникова (1961), «Про що спів­ала трембіта» (1964), «Весняна казка» (1967) К. Домінчена (усі — Укр. балет на льоду), «Українське класичне ґран па» Ю. Русинова (1981), «У Солохи» О. Рябова, «Легенда про Київ» К. Домінчена (обидві — 1982; усі — Київ. театр класич. балету). По­становки В. від­значалися органіч. по­єд­на­н­ням класич. танцю з елементами нар. хорео­графії, увагою до глибокого роз­кри­т­тя характерів персонажів, чіткістю режисер. композицій, мас­штабністю і багатоплановістю пластич. рішень.

Літ.: Долохова Л. В. Балет­мейстер Вахтанг Іванович Вронський. К., 1966; Cтанішевський Ю. Балетний театр Радянської України: 1925–1985. К., 1986; Його ж. Національна опера України. К., 2002; Його ж. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003.

Ю. О. Станішевський

Завантажити статтю