Всеукраїнський повстанський комітет (Центральний український повстанський комітет, Цупком)
Визначення і загальна характеристика
ВСЕУКРАЇ́НСЬКИЙ ПОВСТА́НСЬКИЙ КОМІТЕ́Т (Центральний український повстанський комітет, Цупком) — підпільний військово-політичний центр, організований для керівництва антибільшовицьким національним рухом опору. Створ. 18 березня 1921 у Києві для забезпечення підготовки та успішного ходу заг.-укр. повстання проти більшов. режиму, результатом якого стало б відновлення УНР. У політ. плані орієнтувався на уряд С. Петлюри, у військ.-оператив. — на Повстан. партизан. штаб на чолі з Ю. Тютюнником. Відразу після утворення про В. п. к. дізналася ВУЧК, яка почала відстежувати та блокувати роботу комітету. До складу В. п. к. входили І. Чепілко (голова), О. Грудницький (уповноважений з військ. справ), Данчевський (уповноважений у зв’язках з периферією), Ф. Наконечний (уповноважений у закордон. зв’язках). Комітет безпосередньо контактував з підпіл. Київ. міськ. військ. організацією на чолі з Ю. Гринем, яка базувалася у школі червоних старшин, і губерн. та ін. периферій. повстанкомами. Через недостатню підготовленість початок повстання у Києві постійно переносився, що дало змогу ВУЧК виявити і ліквідувати військ.-організац. структури та загони, на які спирався В. п. к. (зокрема повстан. сили в Уман. і Звенигород. пов. Київ. губ. та в р-ні Холодного Яру) і посилити морально-політ. розклад укр. підпілля. За офіц. інформацією, лише на Київщині у цій справі було затримано понад 1000 осіб, 450 з яких названо прямо причетними до підготовки повстання. За постановою колегії ВУЧК від 28 серпня 1921 розстріляно 39 осіб, зокрема І. Чепілка, І. Андруха, К. Бендрик-Ганжу, О. Грудницького, Ю. Гриня, С. Махиню, Ф. Наконечного, Г. Чупринку.