Красовський Михайло Васильович
Визначення і загальна характеристика
КРАСО́ВСЬКИЙ Михайло Васильович (25. 07(06. 08). 1851, містечко Гоголів Остер. пов. Черніг. губ., нині село Бровар. р-ну Київ. обл. — 27. 04(10. 05). 1911, с. Озеряни, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл.) — громадсько-політичний діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1871). Перебував на держ. службі у сенаті (1872–81, 1897–1903), мін-ві юстиції (1882, 1890–93), держ. канцелярії (1882–90), Харків. судовій палаті (1893–97). Обирався гласним Остер. (1880–90) і Козелец. (1898–1911) повіт. і Черніг. губерн. (1903–11) земських зборів. 1905–06 — голова С.-Петербур. міської думи. Співзасн., товариш (заст.) голови С.-Петербур. ЦК партії «Союз 17 жовтня» (неофіц. назва — партія октябристів), ініціатор створення і голова С.-Петербур. клубу громад. діячів, ред.-видавець г. «Новый путь». Від 1906 — чл. Держ. ради Рос. імперії від Черніг. земства. Як один із лідерів т. зв. групи центру активно підтримував аграрну політику П. Столипіна щодо ліквідації общин. землеволодіння і утворення прошарку замож. селян, які використовували у госп-ві найманих працівників. Очолював рос. делегацію на Слов’ян. з’їзді 1908 у Празі, співзасн. Товариства слов’ян. взаємності (1909), чл. Комісії з пошуку способів розв’язання рос.-польс. питання (1910). У своєму маєтку в Озерянах запровадив багатопільну систему, застосовував міндобрива, новітні с.-г. знаряддя. Очолював Бобровиц. товариство взаєм. с.-г. кредиту.