Вудка Юрій Ар’є

ВУ́ДКА Юрій Ар’є (30. 10. 1947, м. Павлоград Дніпроп. обл.) — громадський діяч. Навч. у Рязан. радіотех. інституті (РФ). Виготовляв і розповсюджував літературу самвидаву. 30 липня 1969 заарешт. і засудж. за сіоніст. діяльність до 7 р. таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії, Перм. обл., Владимир. тюрмі. Від березня до липня 1976 перебував у таборі № 36, де вивчив напам’ять вірші укр. поетів-політв’язнів (С. Караванський, З. Красівський, М. Луцик, М. Масютко, В. Мороз, М. Осадчий, О. Різників, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Сеник, В. Стус, С. Шабатура, О. Невідомий). 1978 у Мюнхені вийшла кн. «Поезія з-за колючих дротів», основу якої склали вірші, вивезені В., але без згадки про нього. Того ж року в Лондоні видав мемуар. есей «Московщина», в якому гостро критикував ідеологію й практику рос. імперіалізму. Автор філос. есеїв «Нитка Аріядни», «Приховане світло». Нині проживає в м. Самарія (Ізраїль), викладає в школі іврит і вчення про Біблію. Перекладає на іврит твори рос. поетів.

Завантажити статтю