Вуковар
Визначення і загальна характеристика
ВУ́КОВАР (Vukovar) — місто на Дунаї в Республіці Хорватія, адміністративний центр общини Вуковар. Насел. 29,7 тис. осіб (2004). Майже повністю зруйнов. під час громадян. (сербсько-хорват.) війни поч. 90-х рр. 20 ст. Наприкінці 80-х рр. у В. проживало бл. 3 тис. русинів і українців, які переселилися з Боснії та Воєводини у 50–60-х рр. До общини входили також 2 руські села — Петровці і Міклошевці, заселені русинами у 2-й пол. 19 ст. У В. відкрито греко-катол. церкву (1962), засн. Союз русинів і українців Хорватії (1968) і Культ.-осв. товариство ім. Й. Костельника (1968), театр. гуртки, відбувалися фестивалі нар. пісні і танцю. На радіо В. систематично виходили передачі русин. та укр. мовами (від 1992 відновлено трансляції лише русин. мовою), «Вуковар. хроніка» публікувалася на сторінках «Руского слова» (м. Нови Сад). 1971 у В. засн. ж. «Нова думка», додатком до якого стали книжк. вид.: «История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї. 1745–1918» Ф. Лабоша (1979), «Слово о полку Ігореві» М. Петрова-Гардового (1980) та ін. Заходами В. Костельника видано 2 книги альманаху «Думки з Дунаю» (1989, 1990), де висвітлено життя українців і русинів у Хорватії, простежено їх зв’язки з Україною. 1992 укр.-русин. громада у В. припинила існування у зв’язку з громадян. війною, що охопила території, де проживало 80 % русинів і українців у Хорватії, у В. тоді загинули 132 особи, бл. 200 потрапили у концтабори, 500 депортовано, 100 емігрували. Усю культ.-осв. роботу з русинами і українцями Хорватії перенесено до Заґреба.