Вуколов Володимир Іванович
ВУКО́ЛОВ Володимир Іванович (19. 03. 1937, с. Шаталово Смолен. обл., РФ) — живописець і монументаліст. Чоловік Є. Гупалової. Член НСХУ (1986). Закін. Київський художній інститут (1970; майстерня Т. Яблонської). Відтоді працював у ньому ст. викл. каф. композиції; 1974–90 — художник Київ. твор.-вироб. об’єдн. «Художник». Від 1971 — учасник мистецьких виставок. Персон. — у Києві (2002). Серед робіт — полотна станк. живопису, мозаїки, гобелени; зберігаються у Переяслав-Хмельн. істор.-культур. заповіднику (Київ. обл.), Темрюц. краєзнав. музеї (Краснодар. край, РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- проекти герба, прапора та пам’ят. знака с-ща Борова Київ. обл.; гобелени — «Либідь» (1970), «Селяни» (1971), «Боян» (1972), «Осінь», «Зима», «Літо» (усі — 2000); мозаїчні панно — «Мир», «Праця, спорт, мистецтво» (м. Рубіжне Луган. обл.), «Море» (Київ), «Дружба» (м. Ургал Хабаров. краю, РФ), «Весна» (м. Лисичанськ Луган. обл.), «Легенди Півночі» (м. Мончегорськ Мурман. обл., РФ, співавт.); вітраж «Рух» (Лисичанськ); розпис «Казки» (с. Ботанічне, АР Крим); станк. твори — «Електричка» (1971), «У старому парку» (1993), «Натюрморт із віялом» (1997), «Земля цвіте» (2001), «Цар-соняшник», «… і відродиться з попелу Україна» (обидва — 2002), «Пісня Вічності» (2004).
Фотоілюстрації
Людина 
