Вулканічний хребет
ВУЛКАНІ́ЧНИЙ ХРЕБЕ́Т – гірський хребет Українських Карпат у Закарпатській області. Ін. назва – Вигорлат-Гутинський хребет. Пов’язаний з Вигорлат-Гутин. структурно-фаціал. зоною. Заг. довжина у межах України бл. 125 км, шир. 8–20 км. Долини річок Уж, Латориця (притоки Лаборця), Боржава й Ріка (притоки Тиси) розчленовують В. х. на окремі масиви – Маковиця, Синяк, Великий Діл, Тупий та ін. Пересічна вис. 600–1000 м, макс. – 1081 м (г. Бужора). Вершини переважно округлі, схили круті, важкодоступні, особливо у пн.-сх. частині. У центр. частинах масивів є кальдери. Поширені ерозійні, осипні та сельові процеси. Складається з вулканіч. порід, переважно андезитів, базальтів та їхніх туфів. З корис. копалин є поліметалеві руди, ртуть, буд. матеріали, мінерал. води та ін. До вис. 450 м вкритий переважно дубовими, дубово-грабовими та дубово-буковими лісами, вище – буковими. Передгір’я В. х. на 75 % розорані, густо заселені. У межах В. х. – заказники заг.-держ. значення Зачарована долина та Чорна гора, пам’ятки природи, історії й культури Закарпаття.
Літ.: Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель. Уж., 1979.
І. П. Ковальчук
Рекомендована література
- Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель. Уж., 1979.
Ландшафти 
