Вундт Вільгельм-Макс

ВУНДТ Вільгельм Макс (Wundt Wilhelm Max; 16.08.1832, Нек­карау, по­близу м. Мангайм, Німеч­чина — 31.08.1920, Ґросботен, по­близу Ляйпцига) — німецький психолог, фізіолог, філософ і мово­знавець. Член багатьох іноземних академій та наукових товариств. Медицину ви­вчав у Гайдельберзі. Доцент, від 1864 — професор фізіології у Гайдельберзі; від 1874 — професор кафедри індуктивної філософії в Цюриху; 1875–1917 — ординарний професор, 1889–90 — ректор Ляйпцизького університету, де організував першу у світі лабораторію екс­периментальної психології (1897). За­пропонував план роз­робки фізіологічної психології як науки, що використовує метод лабораторного екс­перименту для роз­членува­н­ня сві­домості на елементи з метою зʼясува­н­ня закономірного звʼязку між ними. За Вундтом, екс­перимент сприяє роз­кри­т­тю елементарних психічних процесів, але його неможливо за­стосувати до складних психічних процесів (мова, мисле­н­ня). Недолік психології Вундта — заперече­н­ня залежності психіки від законів матеріального світу. У 1883–1903 видавав журнал «Philosophische Studien» (20 т.). Ви­знавав існува­н­ня описової та історичної психології. Центральну роль у душевному житті від­водив волі. У тлумачен­ні спів­від­ноше­н­ня душі та тіла, психічного й фізичного, виходив з первин­ності першого чин­ника. На думку Вундта, душа (дух) є фундаментом матерії, а не навпаки. Логіку роз­глядав як теорію форм синтезуючого мисле­н­ня, на яку має спиратися методологія наук. Згідно з Вундтом, етика — апріорне зна­н­ня абсолютних цін­ностей. Хоч опис звичаїв різних груп людей з по­гляду психології утворює необхідне під­ґрунтя для формува­н­ня моральних норм, головним у цьому процесі є історично конкретизована рефлексія абсолютних цін­ностей. Роз­робив концепцію аналітичної інтроспекції, концепцію су­спільних наук: не­зважаючи на те, що су­спільство у своєму роз­витку ніколи не пере­буває у стані спокою, можна виділити від­носно стійкі соціальні стани. У ро­зумін­ні філософії Вундт виходив з роз­поділу пі­зна­н­ня на без­посереднє сприйня­т­тя, сві­доме пі­зна­н­ня (спеціальні науки) і ро­зумове пі­зна­н­ня (філософія).

Завантажити статтю