Вчинок

ВЧИ́НОК — людська дія, що має само­стійну моральну спрямованість. Реалізуючи специф. значе­н­ня практ. утвердже­н­ня певних морал. цін­ностей, В. ре­презентує морал. аспект люд. діяльності. Роль В. спів­від­носна зі значе­н­ням наук. від­кри­т­тя в екс­плікації пі­знав. аспекту діяльності або худож.-твор. акту в роз­крит­ті її заг. твор. спрямованості. Саме В. із гранич. виразністю роз­криває морал. структуру діяльності через взаємовід­ноше­н­ня мотиву і наслідків; цілей та утверджуваних цін­ностей; самооцінки субʼєкта та його оцінки тими, хто його оточує. Морал.-смислова артикульованість В. — під­става для роз­гляду його як внутр. аспекту від­повід­ального люд. дія­н­ня. Саме так інтер­претує його М. Бахтін, надаючи «філософії В.» статусу «першої філософії» (philosophiae primae). Не кожна морально осмислена чи ви­значена дія є В., оскільки В. — від­повід­альне і сві­доме утвердже­н­ня певних цін­ностей у полем. контекс­ті, в ситуації, де за­значені цін­ності не є загальнови­знаними. Цим В. від­різняється від по­двигу, котрий являє собою дія­н­ня важке і небезпечне, але при цьому базується на до­статньо без­сумнів. цін­ніс. засадах. В. неодмін­но містить елемент суто морал. ризику. Цілераціональність В. повʼяз. із маніфестаційністю: йдеться не лише про досягне­н­ня мети, а й про те, щоб самим фактом її здійсне­н­ня засвідчити морал. позицію, цін­ніс. вибір. В. не може бути явищем щоден­ним, водночас готовність до В. — неодмін­на риса морально зрілої особистості. На тлі показової для сучас. стану моральності хроніч. кризи В. ця готовність є особливо важливою для реалізації демократ. засад сусп. життя.

Завантажити статтю