Вчинок

ВЧИ́НОК  — людська дія, що має самостійну моральну спрямованість. Реалізуючи специф. значення практ. утвердження певних морал. цінностей, В. репрезентує морал. аспект люд. діяльності. Роль В. співвідносна зі значенням наук. відкриття в експлікації пізнав. аспекту діяльності або худож.-твор. акту в розкритті її заг. твор. спрямованості. Саме В. із гранич. виразністю розкриває морал. структуру діяльності через взаємовідношення мотиву і наслідків; цілей та утверджуваних цінностей; самооцінки суб’єкта та його оцінки тими, хто його оточує. Морал.-смислова артикульованість В. — підстава для розгляду його як внутр. аспекту відповідального люд. діяння. Саме так інтерпретує його М. Бахтін, надаючи «філософії В.» статусу «першої філософії» (philosophiae primae). Не кожна морально осмислена чи визначена дія є В., оскільки В. — відповідальне і свідоме утвердження певних цінностей у полем. контексті, в ситуації, де зазначені цінності не є загальновизнаними. Цим В. відрізняється від подвигу, котрий являє собою діяння важке і небезпечне, але при цьому базується на достатньо безсумнів. цінніс. засадах. В. неодмінно містить елемент суто морал. ризику. Цілераціональність В. пов’яз. із маніфестаційністю: йдеться не лише про досягнення мети, а й про те, щоб самим фактом її здійснення засвідчити морал. позицію, цінніс. вибір. В. не може бути явищем щоденним, водночас готовність до В. — неодмінна риса морально зрілої особистості. На тлі показової для сучас. стану моральності хроніч. кризи В. ця готовність є особливо важливою для реалізації демократ. засад сусп. життя.

Завантажити статтю