Гіммлер Генріх

ГІ́М­МЛЕР Генріх (Himmler Heinrich; 07. 10. 1900, Мюнхен — 23. 05. 1945, м. Люнебурґ, Німеч­чина) — політичний і військовий діяч нацистської Німеч­чини. Закін. с.-г. факультет Політех. ін­ституту в Мюнхені (1922). Під час на­вча­н­ня зблизився з прибічниками Гітлера і взяв участь у «Пивному путчі» (1923). Від 1929 — організатор і кер. (райхсфюрер) еліт. охорон. під­роз­ділів нацист. партії — СС; у 1931 організував службу без­пеки нацист. партії — СД; від 1936 — керівник нім. поліції. За наказом Гітлера роз­горнув масовий терор проти антифашистів, створив систему концентрац. таборів на тер. Німеч­чини. Брав активну участь у під­готовці та здійснен­ні агресії Німеч­чини проти європ. країн та СРСР, зокрема під його керівництвом було складено план колонізації та германізації словʼян. народів Сх. Європи (1940), за яким перед­бачалося по­збавити ці народи державності, пере­важну частину насел. знищити або від­селити до Сибіру, а на їхні землі пере­селити 10 млн німців. З поч. війни проти СРСР, у ході освоє­н­ня окупов. тер. України, здійснював заг. керівництво карал. екс­педиціями військ СС проти партизанів і ре­пресив. акціями щодо мирного насел., був ініціатором і натхнен­ником Голокосту та ін. форм геноциду насел. України. У 1943–44, під час від­ступу нім. військ, організовував пере­творе­н­ня укр. тер. на «зону пустелі». Від 1943 — імпер. міністр внутр. справ, після провалу замаху на Гітлера у липні 1944 — командувач армії резерву, водночас виконував обовʼязки командувача групи армій «Верх­ній Райх» на Зх. фронті, а з поч. 1945 — групи армій «Вісла» на рад.-нім. фронті. Починаючи з літа 1943, з огляду на без­надійне становище Німеч­чини, за посередництва своїх довірених осіб роз­почав таємні пере­говори з пред­ставниками спец­служб США та Великої Британії з метою укладе­н­ня сепарат. миру. Довід­авшись про це, Гітлер виключив Г. з партії як зрадника і по­збавив його усіх чинів та посад. Під час штурму Берліна рад. військами намагався пробитися до датського кордону, однак був затриманий британ. військ. патрулем, і, щоб уникнути покара­н­ня, отруївся.

Завантажити статтю