Гіндін Йосип Абрамович
ГІ́НДІН Йосип Абрамович (18. 08. 1918, Харків — 25. 09. 1989, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1967). Державна премія УРСР (1983). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Харків. мех.-маш.-буд. інститут (1941). Від 1946 — у Харків. фіз.-тех. інституті (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. інститут» НАНУ; 1965–87 — нач. лаб.); одночасно викладав у Харків. політех. (1946–60) та пед. (1967–88) інститутах. Досліджував мікропроцеси пластич. деформації, зміцнення та руйнування кристаліч. тіл. Обґрунтував роль двійникування в процесах пластич. деформації і руйнування металів; запропонував серію оригін. низькотемператур. методів зміцнення і підвищення пластичності металів і сплавів, які ґрунтуються на процесах росту щільності дефектів, їх перерозподілі й вичерпанні при кріогенному деформуванні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Низкотемпературный полиморфизм металлов // ЖЭТФ. 1958. Т. 35, вып. 3 (співавтор); Об эффекте разупрочнения при низкотемпературной ползучести свинца в сверхпроводящем состоянии // Докл. АН СССР. 1969. Т. 188, № 4 (співавтор); Ползучесть кристаллических тел при низких температурах // Физ. процессы пластической деформации при низких т-рах. К., 1974 (співавтор); Физика программного упрочнения. К., 1979 (співавтор); Структура и прочностные свойства металлов с предельно искаженной кристаллической решеткой // Металлофизика. 1980. № 2.