ГІ́П­ПІУС Василь Васильович (Гип­пиус Василий Васильевич, псевд.: Василий Галахов, Росмер; 26. 06(08. 07). 1890, с. Артемово Псков. губ., Росія — 07. 02. 1942, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський літературо­знавець, поет, пере­кладач. Закін. романо-герман. та словʼян. від­діл. С.-Петербур. університету (1913). Як поет був близький до акмеїзму. Від 1910 публікував стат­ті, рецензії, поезії, прозу у період. ви­да­н­нях, зокрема у київських: «Куранты» (1918, № 5), «Голос жизни» (1918, № 5–6); від 1917 досліджував творчість М. Гоголя («Гоголь», Москва, 1924; «Н. В. Гоголь в письмах и воспоминаниях», Москва, 1931 та ін.). Брав участь у редагуван­ні «Полного со­брания сочинений: В 14 т.» М. Гоголя (1937–52). Пере­кладав твори Горація, Ж.-Б. Мольєра, Г. Гайне, Р. Таґора. Зробив високохудож. пере­клад поеми Т. Шевченка «Княжна», на­друк. у багатьох рос. ви­да­н­нях «Кобзаря». Опублікував рецензію на кн. В. Сиповського «Украина в рус­ской письмен­ности. 1801–1850» (К., 1928).