Гірко Прокіп Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ГІРКО́ Прокіп Андрійович (08(20). 07. 1892, с. Текелівка Херсон. губ., нині Долин. р-ну Кіровогр. обл. — 02. 08. 1973, Київ) — вчений-агроном, ґрунтознавець. Професор (1932). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет та с.-г. інститут (обидва — 1923). Працював у Центр. агрохім. лаб. Нар. комісаріату землеробства УСРР (1928–30); від 1931 — завідувач кафедри агрохімії Київ. агроекон. інституту (згодом об’єднаний з Київ. інститутом механізації та електрифікації с. господарства); за сумісн. — зав. агрохім. відділу Всесоюз. інституту махорк. промисловості (від 1930) та лаб. Укр. НДІ хімізації (1935); від 1936 — професор кафедри агрохімії Київ. с.-г. інституту, де водночас з перервами був заст. дир. з наук. і навч. частини та деканом факультету ґрунтознавства й агрохімії; під час 2-ї світової війни — у Казах. інституті землеробства (Алма-Ата, нині Алмати): ст. н. с., зав. агрохімічної лаб., завідувач відділу зерн. культур, в. о. дир. Розробляв проблеми підвищення родючості ґрунту та врожайності тютюну і махорки, зокрема вивчав вплив на врожай і якість, а також рівень накопичення нікотину в сортах махорки різних форм добрив та їхніх комбінацій залежно від часу внесення. Досліджував ефективність каратауських фосфоритів під с.-г. культури.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гній та способи зберігання його. 1930; Система живлення рослин у травопільній сівозміні: Стеногр. публічні лекції. 1951; До обгрунтування системи добрив під махорку // Тр. Киев. с.-х. ин-та. 1954. Вып. 7; Місцеві добрива та їх використання в сільському господарстві. 1957; Ефективне використання місцевих добрив. 1958 (співавтор); Шляхи підвищення врожаїв і якості озимої пшениці на темно-сірому лісовому ґрунті Полісся УРСР // Наук. пр. Укр. академії с.-г. наук. 1960. Т. 11; усі — Київ.