Гірський клімат

ГІРСЬКИ́Й КЛІ́МАТ – клімат гірської місцевості до снігової лінії (приблизно до висоти 3 км). Важливу роль у формуванні Г. к. відіграє висота над р. м., експозиція схилів, вертикал. та горизонтал. розчленування тощо. Г. к. властива велика різноманітність типів у горизонтал. напрямі, а у вертикал. виділяють вертикал. клімат. пояси. Заг. особливості Г. к. визначаються підвищеною інтенсивністю соняч. (особливо ультрафіолетової) радіації, пониженим атмосфер. тиском, т-рою та вологістю повітря, ослабленими добовими коливаннями температури повітря та ін. метеорол. величин. У гір. р-нах спостерігається збільшення швидкості вітру; відбувається деформація повітр. течій над гір. масивами, що зумовлює розвиток гір.-долин. вітрів та ін. вітрів низхід. типів. Для Г. к. (зокрема Укр. Карпат та Крим. гір) характерні небезпечні гідрометеорол. явища — снігові лавини, дощові паводки, селеві потоки тощо. Г. к. в Україні широко використовується з метою кліматотерапії.

Літ.: Тепловой и водный режим Украинских Карпат. Л., 1985; Клімат України. К., 2003.

Л. І. Сакалі, Н. В. Ніколаєва