ГІРСЬКИ́Й КРИШТА́ЛЬ — мінерал класу силікатів, водяно­про­зора без­барвна від­міна кварцу. Інколи має слабкий димчастий або жовтий від­тінок. Утворюється Г. к. пере­важно в умовах середньо- та низькотемператур. гідротермал. процесів при формуван­ні порожнин (кришталенос. погребів та заноришів) у кварц., кварц.-польовошпат. жилах і у граніт. пегматитах. Без­дефектні кри­стали Г. к. і його кольор. різновиди є коштов. пʼєзооптич., а також ювелір. сировиною. Обмежено дефектні кри­стали та їх уламки використовуються для виплавки спец. кварц. скла.

Родовище Г. к., зокрема й унікал. родовище пʼєзокварцу, роз­таш. у пн. частині УЩ на Волині. Рідкісні зразки Г. к. зберігаються у Коштовного і декоративного камі­н­ня музеї (смт Володарськ-Волинський Житомир. обл.). Г. к. роз­по­всюджений у пегматит. і гідротермал. жилах Коростен., Корсунь-Новомиргород. плутонів та плутонів Приазов. кри­сталіч. масиву УЩ. Ві­домі цікаві знахідки Г. к. з чудовими кри­сталіч. формами, але не­знач. роз­мірів, в альпій. жилах флішових Карпат — т. зв. «карпатські діаманти», які використовують в прикрасах.