Гірсько-Карпатський (Вишківсько-Гринявський) геоботанічний округ
ГІ́РСЬКО-КАРПА́ТСЬКИЙ (ВИ́ШКІВСЬКО-ГРИНЯ́ВСЬКИЙ) ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ — частина Східно-Карпатської гірської геоботанічної підпровінції. Займає верхні частини схилів Ґорґан, Чорногори, Мармарос. масиву, Чивчин. гір і Гриняв. гір у межах Івано-Фр., Чернів. та Закарп. обл. Збігається з територією поясу смерек. лісів, нижня смуга якого до вис. 1200 м над р. м. характеризується переважанням мішаних з ялицею і буком лісів, верхня — домінуванням чистих смерек. лісів. Компонентами деревного ярусу можуть бути кедрова сосна європейська, модрина польська, явір. Вершини гір над цим поясом вкриті мохово-лишайник. пустищами, кам’янистими розсипищами й заростями гірської сосни, вільхи зеленої та ялівцю сибірського і луками. Лісистість округу бл. 80 %. Під наметом ростуть квасениця, чорниця, підбілик альпійський, сольданела угорська, щавель карпатський, куничник очеретяний тощо. У смузі чистих смерек. лісів відсутні характерні неморал. види — маренка запашна, зубниця залозиста, герань Роберта, шавлія залозиста. За ґрунт.-гідролог., геоморфол. та геоботан. ознаками в окрузі виділяють 2 геоботан. р-ни: Ґорґанський (смерек. ліси у поєднанні з кам’янистими розсипищами і заростями гір. сосни) та Чорногір.-Мармароський (смерек. ліси у поєднанні із заростями сланких чагарників і фрагментами субальп. лук). У межах округу знаходяться верхні (гір.) частини тер. Карпат. біосфер. заповідника, Карпат. та Синевир. нац. природ. парків і Ґорґан. природ. заповідника.