ГІ́ХМАН Йосип Ілліч (26. 05. 1918, м. Умань, нині Черкас. обл. — 30. 07. 1985, Донецьк) — математик. Батько І. Гіхмана. Доктор фізико-математичних наук (1956), професор (1959). Член-кореспондент АН УРСР (1965). Премiя iм. М. Крилова АН УРСР (1970), Держ. премiя УРСР (1982). Закiн. Київ. університет (1939). Працював у Київ. автомоб.-дорож. ін­ститутi (1945–47); Київ. університетi (1947–66): від 1959 — проф., 1964–66 — завідувач кафедри теорії ймовірностей та матем. статистики; від 1966 — у Донец. університеті: проф., завідувач кафедри; водночас завідувач від­ділу Iн-ту приклад. математики i механiки АН УРСР (Донецьк). Один із роз­робників теорiї стохастичних диференцiал. рiвнянь (СДР). Сформулював заг. поня­т­тя СДР, довів теореми iснува­н­ня і єдиності роз­вʼязку, його диференцi­йовнiсть за початк. умовами, одержав рiвня­н­ня Колмогорова для пере­хiд. ймовiрностей роз­вʼязку СДР. Довів низку гранич. теорем для випадкових процесів і функціоналів від них, які зна­йшли за­стосува­н­ня в матем. статистиці. Ввiв поня­т­тя криволiнiй. стохастич. iнтеграла та СДР із загаюва­н­ням, роз­винув стохастич. аналiз для мартингальних полiв, побудував теорiю СДР з частин­ними похiдними.