ГЛАДИШЕ́ВСЬКИЙ Роман Євгенович (19. 09. 1958, Львів) — фахівець у галузі неорганічної хімії. Син Є. Гладишевського. Доктор хімічних наук (2001), професор (2008), академік НАНУ (2021). Член НТШ (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (2019). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008). Закінчив Львівський університет (1980). У 1984–88 — у Львівському політехнічному ін­ституті; 1988–90 і від 1997 — у Львівському університеті: від 2004 — професор, від 2006 — завідувач кафедри неорганічної хімії, від 2014 — проректор з наукової роботи, від 2025 — ректор. 1990–97 — науковий спів­робітник лабораторії кри­стало­графії та кафедри фізики твердого тіла Женевського університету, професор лабораторії структури матеріалів Університету Савуа (м. Ансі, Франція). Наукові дослідже­н­ня у галузі кри­сталохімії інтерметалічних сполук і високотемпературних над­провід­ників. Брав участь у написан­ні роз­ділів для довід­ників у галузі фізики над­провід­ників — «Handbook of Superconductivity» (San Diego, 2000), «Handbook of Superconducting Materials» (Bristol, 2003).