Гладкий Ярослав Михайлович
ГЛАДКИ́Й Ярослав Михайлович (03. 05. 1945, с. Стронятин Жовків. р-ну Львів. обл.) — майстер різьблення на дереві. Закін. Львів. політех. інститут (1968). Працював інж.-геодезистом у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1968–72), Червонограді (1973– 86); від 1986 — інж.-маркшейдер артілі «Вітім» об’єдн. «Лензолото» (м. Бодайбо Іркут. обл., РФ). Осн. техніка — плоске різьблення в позитиві: виконується за допомогою різьблення подвій. і потрій. перетинів. Персон. виставки — від 1996 у Червонограді, Львові, Сокалі, Києві. У творчості Г. представлено сакрал., міфічні мотиви, літ.-сюжетні твори.
Додаткові відомості
- Основні твори
- портрети — «Мадонна делла Седдіа» (1981), «Св. євангеліст Іоан Богослов» (1999), «Т. Шевченко», «Встань же, Боже, суди землю і людей лукавих», «Осанна», «Автопортрет (Весняний настрій)» (усі — 2001), «О. Пушкін у Літньому саду» (2003), «В. Ющенко», «П. Олійник» (обидва — 2004), «М. Гоголь», «О. Довженко», «Н. Ужвій» (усі — 2005); серія жін. образів за мотивами «Енеїди» (1997); «Блаженні чисті серцем» (1992), «Забави й любов амурів» (1995), «Поезія кохання» (2000), «Плоди кохання» (2001).
Рекомендована література
- Чуйко Т. Унікальність Ярослава Гладкого // УК. 2002. № 8;
- Пономаренко А. Живі гравюри червоноградського майстра // Там само. 2003. № 2;
- Підгора В. Кращий портрет славетного земляка // КіЖ. 2005, 20 квіт.;
- Білан А. Усією силою любові // УК. 2005. № 5/6;
- Нестеренко П. Аристократ чорного штриха // Пам’ять століть. 2006.