ГЛАЗКО́ Валерій Іванович (30. 01. 1949, м. Леніногорськ, Казах­стан) — вчений-генетик. Чоловік Т. Глазко. Доктор сільськогосподарських наук (1992), професор (1997), академік Рос. академії с.-г. наук (2005). Премія ім. В. Юрʼєва НАНУ (1998). Закін. Новосибір. університет (РФ, 1972). Від­тоді до 1990 працював у Ін­ституті цитології і генетики Сибір. від­діл. АН СРСР (м. Новосибірськ); 1991– 94 — зав. лаб. молекуляр. генетики с.-г. тварин Ін­ституту роз­веде­н­ня і генетики тварин УААН (с. Чубинське Борис­піл. р-ну Київ. обл.); 1994–98 — завідувач від­ділу генетики і біо­технології, від 1998 — зав. від­діл. агроекобіо­технології Ін­ституту агро­екології та біо­технології УААН (Київ). Виконав порівняльні дослідж. генетико-біо­хім. основ формо­утворе­н­ня у різних доместикованих та диких видів тварин; за­стосував популяційно-генет. методи для скороче­н­ня часу виведе­н­ня нових пород. типів при багатопород. схрещува­н­нях у вівчарстві; роз­робив і від­працював методи виявле­н­ня носіїв мутації імунодефіциту у великої рогатої худоби; роз­робляє методи ДНК-технологій.