Глеваха

ГЛЕВА́ХА  — селище міського типу Васильківського району Київської області. Знаходиться у пн. частині Васильків. р-ну, за 25 км від обл. центру. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з райцентром та Києвом. Площа 9,6 км². Насел. 9660 осіб (2001, складає 89,8 % до 1989), переважно українці. Назва с-ща походить від слова «ґлей» (темно-жовта глина). Вперше в істор. документах Г. згадується 1471. На 1561 у Г., яка належала С. Гриньковичу, було 69 дворів. Від 1565 — у власності Києво-Михайлів. Золотоверхого монастиря. Через Г. проходив битий шлях, яким пересувались великі сили польс. війська та укр. козаків. Під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького село зруйнували поляки, тому насел. змушене було перебратися на нове місце та утворити ін. поселення — Малу Глеваху, або «Малютку» (нині с. Малютянка Васильків. р-ну). Від 1695 попереднє місце почало знову заселятися. На 1766 у Г. мешкало 612 жителів, які займалися хліборобством, ткацтвом, ковальством. Від 1861 до 1912 — волос. центр, якому підпорядковувались села Кожухівка, Будаївка (нині м. Боярка), Віта Поштова, Мархалівка, Крушинка, Бобриця, Данилівка, Дранівка, Звонкова, Липовий Скиток, Забір’є, Малютянка. Від 1922 — у складі Васильків. р-ну, від 1973 — смт. У с-щі — 2 дитсадки, 1 заг.-осв. школа, філіал Калинів. муз. школи; Нац. наук. центр «Інститут механізації та електрифікації с. господарства» УААН, дослідне с.-г. виробництво Інституту фізіології рослин та генетики НАНУ, Спеціаліз. наук.-інж. центр «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання ім. Є. Патона НАНУ; Київ. обл. спеціаліз. психо-неврол. мед. об’єдн., Київ. міська психіатр. лікарня № 3, 2 мед. амбулаторії, 3 аптеки. Реліг. громади: УПЦ МП, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Побл. с-ща досліджено археол. пам’ятку Глеваха. У центрі с-ща розташ. брат. могила рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни.

Завантажити статтю