Глинсько-Розбишівське нафтогазоконденсатне родовище

ГЛИ́НСЬКО-РОЗБИ́ШІВСЬКЕ НАФТОГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ – поклади нафти та газоконденсату. Знаходиться на межі Ромен. р-ну Сум. обл. і Гадяц. р-ну Полтав. обл., у межах центр. частини приосьової зони Дніпров.-Донец. западини. Досліджувалося 1952–53 і 1956–58. Геол. структура — криптодіапірове підняття пн.-зх. напрямку розміром 13,0 × 5,0 км, оконтурене ізогіпсою 3700 м. Підняття має Погарищин. і Чижів. склепіння. Перше по покрівлі візейського ярусу у межах ізогіпси — 3520 м, має розміри 7,5 × 3,4 км і амплітуду 400 м. Друге — окреслене ізогіпсою 3550 м, має розміри 2,5 × 1,0 км і амплітуду 30 м. Тектон. структура ускладнена числен. скидами і соляним діапіром. 1959 родовище включене до держ. балансу. Вуглеводневі скупчення виявлені у 3-х горизонтах пермського, 1-му — касимів., 7-ми — башкир., 4-х — серпухів. і візейського і 1-му — турней. ярусів кам’яновугіл. системи. Висота поверху нафтогазоносності 3000 м. У 1959–93 видобуто 18 166 тис. т нафти, 45 962 млн м³ газу і 4113 тис. т конденсату, що складає відповідно 57, 69 і 46 % початкових видобув. запасів. Густина пластової нафти 611–776 кг/м³, вміст парафінів 0,45–6,81 %, смоли — 1,19–6,17 %, сірки — 0,15– 0,66 %. Газ метановий (78,7–87,5 %). Нафта надходить на Кременчуц. нафтоперероб. завод, газ — до газопроводу Шебелинка–Полтава–Київ.

Літ.: Атлас родовищ нафти і газу України: У 6 т. Т. 2. Л., 1998.

Д. Є. Макаренко