ГЛIБО́ЦЬКИЙ Лукʼян (?, с. Дубровинці, нині Дібровинці Оратів. р-ну Вінн. обл. — ?) — український громадсько-політичний діяч на Амурщині (РФ). Від 1909 — у м. Благовіщенськ (нині Амур. обл.), де 1911 брав участь в організації Укр. клубу. Від 1912 — у м. Алексєєвськ (нині Свободний Амур. обл.). 1917 був чл. Ради Свободнен. укр. громади, 1918–21 — головою Свободнен. укр. окруж. ради, в травні 1919 — головою 2-ї сесії Укр. Далеко­схід. Кра­йової Ради. 1920 обраний депутатом Установчих, згодом — Нар. зборів Далеко­схід. Республіки, де від­стоював інтереси укр. населе­н­ня Далекого Сходу. Брав участь у вироблен­ні роз­ділів Кон­ституції Далеко­схід. Республіки (гарантувала права нац. меншин та закону про нац.-культурну автономію). Доклав багато зусиль для організації укр. шкіл. На­прикінці 1922 заарешт. більшовиками. В червні 1923 після голодовки звільнений, подав петицію М. Калініну щодо ре­пресій проти українців на Далекому Сході. В 1920-х рр. повернувся в Україну, жив у Він­ниці. Написав спогади про свою діяльність на Далекому Сході, які зберігаються у Центр. держ. архіві вищих органів влади та упр. України.