Глоба Микола Васильович

ГЛО́БА Микола Васильович (06. 12. 1859, с. Глоба-Корниловка Новомоск. пов. Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. — жовтень 1941, Париж) — живописець і педагог. Навч. в АМ (1878–87). Великі срібні (1884–85) та мала золота медалі. Клас. художник 1-го ступеня Автор жанр. та істор. картин у традиц. манері. Учасник мистецьких виставок. Реформував художню освіту. Кер. заг. рисув. класу жін. відділ. Рисув. школи Товариства заохочення мистецтв у С.-Петербурзі. Від 1889 — викладач Микол. інституту, від 1894 — зав. кустар. промисловості у Департаменті торгівлі та мануфактур, від 1895 — інспектор з худож.-пром. освіти. Відкрив худож.-пром. школу в Миргороді (нині Полтав. обл.). 1895–1917 — директор Строганов. худож.-пром. училища у Москві. Від 1900 — директор худож.-пром. музею Олександра ІІ. Засн. Товариства відродження худож. Русі (1915–17). Від 1914 — камергер. 1918 — поч. 20 ст. — працював у Комісії з охорони пам’яток мистецтва і старовини (Київ). Директор з охорони пам’яток мистецтва і старовини. Директор Владикавказ. худож.-краєзнав. інституту, дир. Моск. технікуму кустар. промисловості. 1925 відряджений на Міжнар. виставку декор. мистецтв, залишився у Парижі. Засн. і дир. Рос. худож.-пром. інституту (Париж, 1926–30). Створював проекти іконостасів, проект розписів храму Серафима Саровського у Парижі (1933); виконував пейзажі, портрети, натюрморти.

Рекомендована література

1. Апологет индустриального образования // Утро России. 1911, 18 февр.; Сахаров В. Н. В. Глоба и Строгановское училище: К 80-летию художника // Иллюстриров. Россия. 1939. № 26;
   Google Scholar Internet
2. [Некролог] // Новое слово. Берлин, 1941, 26 окт.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю