Глоба Микола Васильович

ГЛО́БА Микола Васильович (06. 12. 1859, с. Глоба-Корниловка Новомоск. пов. Катеринослав. губ., нині Дні­проп. обл. — жовтень 1941, Париж) — живописець і педагог. Навч. в АМ (1878–87). Великі срібні (1884–85) та мала золота медалі. Клас. художник 1-го ступеня Автор жанр. та істор. картин у традиц. манері. Учасник мистецьких ви­ставок. Реформував художню освіту. Кер. заг. рисув. класу жін. від­діл. Рисув. школи Товариства за­охоче­н­ня мистецтв у С.-Петербурзі. Від 1889 — викладач Микол. ін­ституту, від 1894 — зав. ку­стар. промисловості у Департаменті торгівлі та мануфактур, від 1895 — ін­спектор з худож.-пром. освіти. Від­крив худож.-пром. школу в Миргороді (нині Полтав. обл.). 1895–1917 — директор Строганов. худож.-пром. училища у Москві. Від 1900 — директор худож.-пром. музею Олександра ІІ. Засн. Товариства від­родже­н­ня худож. Русі (1915–17). Від 1914 — камергер. 1918 — поч. 20 ст. — працював у Комісії з охорони памʼяток мистецтва і старовини (Київ). Директор з охорони памʼяток мистецтва і старовини. Директор Владикавказ. худож.-крає­знав. ін­ституту, дир. Моск. технікуму ку­стар. промисловості. 1925 від­ряджений на Між­нар. ви­ставку декор. мистецтв, залишився у Парижі. Засн. і дир. Рос. худож.-пром. ін­ституту (Париж, 1926–30). Створював проекти іконостасів, проект роз­писів храму Серафима Саровського у Парижі (1933); виконував пейзажі, порт­рети, натюрморти.

Завантажити статтю