Глухенький Тимофій Титович
ГЛУХЕ́НЬКИЙ Тимофій Титович (22. 01(04. 02). 1902, с. Жадове, нині Семенів. р-ну Черніг. обл. — 28. 09. 1980, Київ) — лікар-терапевт. Брат Т. Глухенького. Доктор медичних наук (1935), професор (1938). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Закін. мед. факультет Ростов. університету (1925), де відтоді й працював (нині Ростов. мед. інститут): асист., доцент, професор кафедри терапії; 1938–41 — завідувач кафедри терапії Іжев. мед. інституту (РФ); 1941–44 — завідувач кафедри терапії Пн.-Осетин. мед. інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ); 1944 — ректор, 1944–45 та 1950–57 — завідувач кафедри шпитал. терапії, 1946–50 — завідувач кафедри пропедевт. терапії Львів. мед. інституту; 1957–75 — завідувач кафедри терапії, 1975–80 — проф.-консультант Київ. мед. інституту. Наукові дослідження: питання серц.-судин. патології, гіпофіз-адреналова система за різних патол. станів, тиреотоксикоз, профілактика зобу, інфаркт міокарда та його лікування, терапевт. дія курорт. факторів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Курорт Варзи-Ятчи и его целебные свойства. Ижевск, 1939 (співавтор); Курорт Трускавец и его лечебные факторы. К., 1958 (співавтор); Зобна хвороба: Клініка, профілактика і лікування. К., 1958; Що треба знати про зобну хворобу. К., 1959; Сердечно-сосудистая недостаточность при тиреотоксикозах и ее лечение // Тр. 7-го съезда терапевтов Укр. ССР. К., 1962 (співавтор).
Рекомендована література
- Львівський державний медичний інститут. Л., 1994;
- Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. Л., 2004;
- Макаренко, Полякова.