ГЛУХЕ́НЬКИЙ Тимофій Титович (22. 01(04. 02). 1902, с. Жадове, нині Семенів. р-ну Черніг. обл. — 28. 09. 1980, Київ) — лікар-терапевт. Брат Т. Глухенького. Доктор медичних наук (1935), професор (1938). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Закін. мед. факультет Ростов. університету (1925), де від­тоді й працював (нині Ростов. мед. ін­ститут): асист., доцент, професор кафедри терапії; 1938–41 — завідувач кафедри терапії Іжев. мед. ін­ституту (РФ); 1941–44 — завідувач кафедри терапії Пн.-Осетин. мед. ін­ституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ); 1944 — ректор, 1944–45 та 1950–57 — завідувач кафедри шпитал. терапії, 1946–50 — завідувач кафедри пропедевт. терапії Львів. мед. ін­ституту; 1957–75 — завідувач кафедри терапії, 1975–80 — проф.-консультант Київ. мед. ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: пита­н­ня серц.-судин. патології, гіпофіз-адреналова система за різних патол. станів, тиреотоксикоз, профілактика зобу, інфаркт міокарда та його лікува­н­ня, терапевт. дія курорт. факторів.