Глушич Микола Йосипович
ГЛУ́ШИЧ Микола Йосипович (13. 11. 1936, с. Крохмальці Решетилів. р-ну, нині Полтав. обл.) — дизайнер і живописець. Чоловік Галини, батько Олега Глушичів. Член НСХУ (1976). Закін. Миргород. керам. технікум (Полтав. обл., 1959), Центр. експерим. студію СХ СРСР (Москва, 1975; викл. В. Глазичев, М. Коннік, Є. Розенблюм). Працював на ВДНГ Узбекистану (Ташкент, 1965–66), на Харків. худож.-вироб. комбінаті (1967–94); одночасно — гол. художником Харкова (1977– 79). Голова правління Харків. обл. Худож. фонду України (1989– 93). Засн. і кер. (1976–91) секції худож. проектування при Харків. організації СХУ. Від 1994 — на творчій роботі. Учасник респ., всесоюз. і міжнар. мистецьких виставок від 1965. Персон. — у Харкові (1995–97, 2001). Осн. роботи — у галузі образно-проект. вирішення середовища. Розробив художні концепції міст Коломна, Тинда — в Росії, Улан-Батора (Монголія), площа В. Маяковського у Москві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- експозиції музеїв — «Електротранспорту» (1976), М. Островського (1981), «Авіації і космонавтики» (Полтава, 1996), Музей зв’язку компанії «Укртелеком» (2003; усі — в Харкові, співавт.); живопис — «Сорока», «Січень», «Мадонна» (усі — 1990), «Поклик» (1991), «Серпень», «Оберіг» (обидва — 1993), «Жива вода», «В люди» (обидва — 1995), «Господар», «Крик журавлів», «Пам’ять» (усі — 1996), «Земля» (1997), «Модель» (2000), триптих «Свято на Івана Купала», «Моє дитинство» (обидва — 2001), «Ранок» (2002), «Музика» (2003), «Музика архітектури» (2004).
Рекомендована література
- Серебрякова Є. Виставка, інтер’єр… і фантазія // Веч. Харків. 1979, 19 верес.;
- Романовський В. Є. Часові простори творчих пошуків митців Глушичів // Харків. істор. альм. 2004;
- Мій рідний Харків: Альбом. Х., 2004.