Глушко Олександр Кіндратович
Визначення і загальна характеристика
ГЛУШКО́ Олександр Кіндратович (14. 08. 1938, с. Покровка Очаківського р-ну Миколаївської обл. — 28. 02. 2025, Київ) — прозаїк, літературний критик і публіцист. Член НСПУ (1982). Кандидат філологічних наук (1975). Республіканська премія «Золоте перо» (1978), Літературна премія ім. А. Головка (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2003). Закінчив Київський університет (1966). У 1967–72 працював редактором газети «Ленінське плем’я»; 1975–80 — заступник головного редактора журналу «Під прапором ленінізму»; 1980–86 — завідувач сектору художньої літератури відділу культури ЦК КПУ; від 1986 — головний редактор журналу «Вітчизна»; від 1997 — доцент Інституту журналістики Київського університету. Автор публіцист. кн. «Вогні маяків» (О., 1970), зб. оповідань «Маслиновий гай» (1981), «Фонтан с музыкой» (1988), істор. романів «Кінбурн» (1988), «Стрибок Тарпана» (1998), художньо-документальних повістей «А годы, как птицы» (1990), «Феномен лідера» (2004; усі — Київ); статей у галузі соц.-культур. проблем.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Чорноморський заповідник: Нарис. О., 1972; На бистрині часу: Темат. шукання новелістики 70-х років. К., 1980; З позицій соціального оптимізму: Образ сучасника в рад. прозі. К., 1983; Журналістське розслідування: Історія, теорія, практика: Навч. посіб. К., 2000.
Завантажити статтю
Людина 
