Глущук Федір Тимофійович
ГЛУЩУ́К Федір Тимофійович (19. 03. 1925, с. Старостинці, нині Погребищен. р-ну Вінн. обл. — 12. 03. 2009, Київ) — графік. Заслужений художник УРСР (1979). Член НСХУ (1954). Навч. у Львів. інституті декор. та приклад. мистецтва (1948–51), закін. Харків. худож. інститут (1954; викл. Г. Бондаренко). Осн. роботи — у галузях станк. і книжк. графіки, монум. мистецтва. Від 1979 — викладач, доцент Київ. філії Укр. полігр. інституту. Учасник мистецьких виставок від 1954. Персон. — у Києві (2002, 2005). Творчість Г. глибоко національна за змістом і характером зображень, тяжіє до монументальності.
Додаткові відомості
- Основні твори
- диптих «Не скує душі живої», «Прометей», «Повстання» (усі — 1961); іл. до поем Т. Шевченка «Петрусь», «Сон» (обидві — 1963), до роману «Повія» Панаса Мирного (1979); «Т. Шевченко» (1960, 1964); гравюра «Мати» (1965); вітраж-триптих «Т. Шевченко» (1967, співавт.); плакати — «Люби справу — майстром будеш» (1954), «Т. Шевченко» (1960), «Роботящим умам, роботящим рукам» (1963, співавт.), «Я в серці маю те, що не вмирає» (1970), «Оберігайте скарби культури» (1971), «Найкращий край — Батьківщина» (1979), «1933 рік», «Воскресай, берегине-мамо», «Єднайтеся, хай Бог помагає!», «Відродимо славу і волю України», «Незалежна на віки віків», «Нашому роду — єдність духу й згоду» (усі — 1991), «Будьмо господарями у своїй хаті» (1993), «За нашу незалежність. Іван Мазепа» (1994), «Живи, Україно!» (1996), «За вільну Україну. С. Бандера», «Відроджуємо духовність» (обидва — 1999), «Нашого цвіту по всьому світу», «У боротьбі перетворюється народ у націю. Є. Коновалець» (обидва — 2000), «Рідна мова відродить націю» (2001), «Життя — це боротьба. Олена Теліга» (2002), «Добробут рідної землі», «Вічно жива духовно. Леся Українка» (обидва — 2003).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 